Не 24-годинний розлад сну й неспання (не-24 або N24SWD) — це хронічний розлад циркадного ритму сну (CRSDs), котрий характеризується щоденною хронічною затримкою початку сну та часу пробудження індивіда. Симптоми виникають, коли циркадний ритм відхиляється від природнього циклу сну-неспання. Найбільш вразливою групою населення для даного розладу є люди із наявними проблемами зору, зокрема ті, що страждають на повну сліпоту, загальна частка котрих зараз становить 70 %, хворих на не-24. Однак він також може вражати і зрячих людей. Не-24 може також виникати і при інших психічних розладах, як-от: біполярний афективний розлад, депресія або при наявності черепно-мозкової травми.
Не-24 у зрячих людей Організм людей, що страждає на не 24-годинний розлад сну та неспання, має тенденцію сприймати тривалість доби значно довшою або коротшою (трапляється рідше) за 24 години, через що організм не адаптується до зовнішнього циклу світла та темряви, що унеможливлює сон у нормальний час, а також спричиняє щоденні зрушення інших аспектів циркадного ритму (час піку активності організма, мінімальна температура тіла, метаболізм, секреція гормонів тощо). В результаті Не-24 призводить до того, що цикл сну та неспання людини змінюється щоденно, в залежності від тривалості циклу, зрештою повертаючись до «нормального» стану на один-два дні, перш ніж «згаснути» знову.
Людям, які страждають на даний розлад, як правило, важко пристосуватися до змін при «нормальних» циклах сну та неспання: складнощі насамперед можуть виникнути під час відпустки, проживанню стресових подій, змін часового поясу або перехід на літній час, при хворобах, при вживанні лікарських засобів (особливо стимуляторів або заспокійливих), при зміні положення Сонця в різні пори року та при фізіологічному зростанню тіла. Такі люди також демонструють нижчу схильність до сну після його повного позбавлення, ніж люди з унормованим сном.
Не-24 може виникнути в будь-якому віці, нерідко в дитинстві. Іноді йому передує синдром затримки фази сну.
Як правило, не 24-годинний розлад сну та неспання серйозно погіршує здатність функціонування людини в навчальних закладах, на роботі та при соціальній взаємодії з іншими. Такі люди частково або повністю не можуть виконувати заплановані щоденні дії та ефективо працювати на власному робочому міці. Спроби дотримання звичайного графіка зазвичай призводять до безсоння та надмірної сонливості, а також до безлічі інших порушень, пов'язаних із хронічним недосипанням.
Не-24 у сліпих людей Встановлено, що не 24-годинний розлад сну та неспання зустрічається у більшості людей, що страждають на сліпоту. Розлад може виникнути в будь-якому віці, починаючи з народження. Зазвичай це відбувається незабаром після втрати зору або видалення очей.
За рахунок того, що сітківка ока не реагує на світло, його супрахіазматичне ядро (SCN), котре розташоване в гіпоталамусі, не синхронізується із щоденним 24-годиним циркадний ритмом, що призводить до того, що для багатьох сліпих людей тривалість дня відчувається довшою або коротшою за 24 години. Однак не-24 рідко зустрічається серед пацієнтів із вадами зору, які зберігають принаймні деяке сприйняття світла. Останні дослідження вказують на те, що навіть мінімальне освітлення вночі може вплинути на біологічний годинник.
Симптоматика Через порушення біологічного годинника людям із не 24-годинним розладом сну та неспання важко орієнтуватися у часі та дотримуватися фактичного годинника. Це впливає на стабільну сонливість вдень і хронічне безсоння вночі.
Загальна симптоматика розладу дуже подібна до симптомів депривації сну та може включати наступне:
Апраксія; Когнітивна дисфункція; Труднощі з концентрацією уваги ; Депресивні настрої; Діарея; Надмірна нудота; Надмірне відчуття втоми; Втрата волосся; Головні болі; та інше.
Причини Причини не 24-годинного розладу сну та неспання можуть бути як і зовнішні, так і внутрішні. Серед зовнішніх причин виділяють ізоляцію людини від щоденних циклів світла (наприклад, робота в середовищі, повністю позбавленому природного освітлення), а до внутрішніх відносять конкретний стан організму, пов'язаний із психо-фізіологічними порушеннями, наприклад сліпота або неправильна біохімічна реакція на світло у суб'єкта можуть перешкоджати нормальному рівню виділення мелатоніну — хімічної сполуки, що відповідає за регуляцію сну, і його виділення залежить від кількості світла, котра потрапляє в очі.
Причини не-24 у людей із нормальним зором Люди з нормальним зором, як правило, набагато рідше страждають на не 24-годинний розлад сну та неспання, ніж сліпі люди з цим розладом, тому етіологія їхнього циркадного розладу менш вивчена. Зафіксовано декілька випадків розвитку не-24 у зрячої людини, серед яких причинами були травма голови, "велика аденома гіпофіза, яка включала хіазму зорового нерва ". Таким чином, дослідження причин не-24 в першу чергу стоїть як питання неврології. Зокрема, вважається, що розлад виникає через ненормальне функціонування супрахіазматичного ядра (SCN) у гіпоталамусіSee also subsequent: . В інших випадках причиною розладу може бути хронотерапія як призначене лікування синдрому затримки фази сну. «Дослідження на тваринах показують, що гіперніктогемеральний синдром може виникнути внаслідок фізіологічного подовження циклу сон-неспання за допомогою хронотерапії». За даними Американської академії медицини сну (AASM) «пацієнти з ритмами вільного сну (FRD) відображають невдачу при синхронізації біологічних та психічних ритмів».
Було проведено кілька експериментальних досліджень про людей із нормальним зором, хворих на не-24. Так, МакАртур зафіксував лікування зрячого пацієнта, який «виявився нечутливим до яскравого світла» (відсутня нормальна реакція мозку чи сітківки на світло). Одне дослідження довело, що люди з даним розладом схильні бути суб'єктивно чутливими до світла. У 2002 році Учіяма обстежили п'ятьох зрячих пацієнтів віком до 24 років, цикл сну та неспання яких в середньому становив 25,12 години, що є значно більшим показником, ніж середнє значення в 24,02 години. У літературі зазвичай йдеться про «одну-двогодинну» затримку на 24-годинний день (тобто 25-26-годинний цикл).
До цього Учіяма визначив, що мінімальна температура тіла у зрячих людей з не-24 виникає набагато раніше під час епізоду сну, ніж у нормі за дві години до пробудження. Вчені також припустили, що довгий інтервал між падінням температури та пробудженням робить освітлення після пробудження неефективним.
Під час власного клінічного огляду 2007 року Окава та Учіяма з'ясували, що зрячі люди з не-24 мають середню тривалість сну від дев'яти до десяти годин, а їхні циркадні періоди в середньому становлять 24,8 години.
Причини не-24 у людей із сліпотою Як вже було згадано раніше, більшість людей з не-24 є повністю сліпими. Дана закономірність пояснюється передусім тим, що фотони світла не мають змоги впливати на циркадний ритм людини. При цьому, не-24 рідко зустрічається серед людей із вадами зору, що зберігають принаймні якесь сприйняття світла — навіть мінімальний вплив світла може синхронізувати біологічний годинник. Також було зафіксовано декілька випадків, коли сліпі люди нормально реагують на світло, або скоріш на його відстуність, все одно виробляючи мелатонін, що вказує на збереження нервових шляхів між сітківкою та гіпоталамусом.
Циркадний ритм Усі живі тварини мають внутрішній годинник, або циркадний ритм, близький до 24 годин в добі. Для людей середня тривалість становить 24 години і 20 хвилин. Однак існують й індивідуальні виключення, коли люди можуть мати більші або менші інтервали власного циркадного ритму за 24 години. Щоденне перебування під ранковим світлом повертає добовий ритм назад до 24 годин.
Люди з циркадним ритмом, близьким до 24 годин, можують спати за звичайним, соціально прийнятним розкладом уночі. Решта, котра має відхилення у вигляді 25 годин (або більше) у циркадному ритмі, мають адаптувати власний режим сну відповідно до власного циркадного годинника.
Не 24-годинний розлад сну та неспання також виникає у зрячих людей з незрозумілих причин. Їхні циркадні ритми не є нормальними, часто можуть перевищувати 25 години. При цьому їхні зорові системи функціонують нормально, але їхній мозок не в змозі пристосуватися до 24-годинного розкладу.
Незважаючи на те, що цей розлад часто називають не 24-годинним, наприклад FDA, цей розлад також відомий як:
синдром або розлад без 24-годинного сну та неспання; розлад вільного бігу (FRD); гіперніхтемеральний синдром; гіперніхтемеральний розлад циклу сон-неспання; розлад циркадного ритму сну — тип вільного бігу або невтягнутий тип; порушення циркадного ритму, що не відбувається протягом 24 годин (або, скорочено, N24).
Не 24-годинний розлад сну та неспання має латентний характер та може бути «надзвичайно виснажливим, оскільки він несумісний із більшістю соціальних та професійних задач».
Механізми Внутрішній циркадний годинник, розташований у гіпоталамусі головного мозку, генерує сигнал, який зазвичай трохи довший (іноді коротший) за 24 години (в середньому 24 години 11 хвилин). Майже у всіх це незначне відхилення виправляється впливом навколишнього середовища, особливо циклу світло-темрява, який скидає годинник і синхронізує його з 24-годинним днем. Ранкове освітлення скидає годинник раніше, а вечірнє — пізніше, таким чином закріплюючи ритм до середнього 24-годинного періоду. Якщо люди позбавлені зовнішніх сигналів, зокрема при депривації світла, наприклад, якщо живуть в печері або в штучно ізольованому середовищі без світла, їхні циркадні ритми будуть більш «вільними» — цикл може стати або більшим, або меншим за 24 години. Циркадні ритми людей, що страждають на не-24, можуть нагадувати циркадні ритми суб'єктів експерименту, котрі проживають в ізольованому середовищі, навіть якщо вони живуть в нормальному суспільстві.
Циркадний годинник регулює багато фізіологічних процесів. Одним із ключових таких процесів є ритм сна-неспання. Звідси, якщо у людини спостерігається не-24, то їй буде характерно відчувати безсоння та денну сонливість — це виникає як наслідок того, що її внутрішній циркадний ритм не синхронізується із соціальними/сонячними 24-годинними днями, при цьому сама людина намагається відповідати загальноприйнятому графіку. Згодом її циркадний ритм повернеться до нормального рівня, коли симптоми тимчасово зникнуть. Таким чином, симптоматика не-24 має періодичний характер і виникає щотижня або щомісяця, відповідно до тривалості внутрішнього циркадного ритму людини. Наприклад, якщо людина з циркадним періодом в 24,5 години буде дрейфувати на 30 хвилин пізніше кожного дня, то кожні наступні 48 днів будуть максимально зміщуватися. Якщо ж люди з не-24 встановлюють власний графік сну та неспання, узгоджений з їхнім внутрішнім ритмом, симптоми безсоння та сонливості вдень значно зменшуються. Однак такий графік зазвичай є несумісним із більшістю професій та соціальною діяльністю людини.
Американська академія медицини сну припускає, що не-24 може бути пов'язаний із різними розладами у зрячих і сліпих людей, а також із різними внутрішніми та зовнішніми факторами. Звідси, підхід до лікування має бути комплексним, враховуючи специфіку кожного клінічного випадку. Іншими словами, для лікування не 24-годинного розладу сну та неспання можуть знадобитися різні методи. Таким чином, майбутні дослідження мають спробувати визначити та оцінити фактори, завдяки чому можна буде сформувати ефективні стратегії лікування не-24.
Діагностика Цей розлад може мати симптоматичні періоди, коли «час високої схильності до сну поступово зміщується, таким чином, що пацієнти відчувають денну гіперсонливість і нічне безсоння».
У зрячих людей діагноз, як правило, ставлять на основі історії постійної затримки настання сну, яка не відбувається протягом 24 годин. Хаякава у 2005 році, на основі 57 випадків зрячих пацієнтів, повідомив, що середня тривалість дня становила 24,9 ± 0,4 години (з діапазоном 24,4–26,5).
Медична класифікація Міжнародна класифікація розладів сну (ICSD)