Александер Камерон Сім (, 28 серпня 1840 — 28 листопада 1900) — шотландський фармацевт і бізнесмен. Знаний завдяки діяльності в поселенні чужоземців у Кобе в другій половині 19 століття.
Життєпис Александер Камерон Сім народився 28 серпня 1840 року в селі у Шотландії. Замолоду переїхав до Лондона. 1862 року влаштувався фармацевтом до Королівського лондонського госпіталю. 1866 року Сіма взяли в урядове закордонне призначення, і наступні три з половиною роки він пропрацював у Королівському військово-морському шпиталі в Гонконзі高木1996、2頁。. Наприкінці 1869 року він вирушив до Японії, де кілька місяців перебував у поселенні чужоземців у Нагасакі, а далі, 1870 року, переїхав до поселення чужоземців у Кобе.
Спочатку в поселенні працював фармацевтом у фірмі Llewellyn & Co., а потім заснував на 18-й ділянці власну фірму Sim & Co, що спеціалізувалася на імпорті та продажу ліків高木1996、2・57頁。. Приблизно 1884 року Сім почав продавати Рамуне谷口1986、61頁。. Згідно з книжкою «Історія розвитку японської промисловості холодних напоїв», «компанія Sim & Co. в Кобе була, ймовірно, першою, що випустила Рамуне в Японії» (існують записи, що в Нагасакі ще раніше виробляли і продавали Рамуне, але тоді він ще не був такий поширений谷口1986、64-66頁。)高木1996、57頁。. У той час в Японії була епідемія холери, а газета якраз повідомила, що «газовані напої запобігають зараженню холерою», і це сприяло різкому зростанню продажів Рамуне. Це стосується, зокрема, і Сімового Рамуне «№ 18» (від місця розташування Sim & Co.)高木1996、59頁。, яке за повідомленнями газети Осака Ніппо «позмітали з полиць»居留地の窓から、91頁。.
Сім був завзятим спортсменом і, ще перебуваючи в Гонконгу, брав діяльну участь у змаганнях з легкої атлетики та веслування高木1996、10頁。. Живучи в поселенні чужоземців у Кобе, він не лише брав участь у численних змаганнях і турнірах, а й став ініціатором та одним із творців Клубу регати та спорту Кобе (КРСК), заснованого 23 вересня 1870 року高木1996、16頁。. КРСК не лише вів спортивну діяльність, а й проводив різноманітні соціальні заходи高木1996、18頁。. Клуб існує й донині, навіть після повернення поселення Японії.
Сім служив командиром добровільної пожежної бригади, яку організували були самі мешканці поселення. Він часто піднімався на каланчу, розташовану в парку біля його дому, й стежив звідти за навколишньою місциною土居2007、43頁。. Щоб бути завжди напоготові, навіть лягаючи спати, він клав біля ліжка свій протипожежний костюм, шолом і сокиру. Як повідомляють, мало яке гасіння пожежі обходилося без його участі高木1996、72頁。. Коли під час повернення поселення Японії пожежна бригада перейшла на баланс міста Кобе як звичайний , то Сіма призначили його почесним радником і надали право ним командувати土居2007、43-44頁。.
Сім брав активну участь у волонтерській діяльності. Він надавав усіляку допомогу під час стихійних лих, що відбувалися в різних кутках Японії. Коли 1891 року стався , він наполегливо збирав пожертви, а потім вирушив до району лиха, де роздавав їжу та одяг. Сім і сам пожертвував значну суму грошей на доброчинність, а у відповідь імператор Мейдзі подарував йому чашу для саке高木1996、75頁。. Коли 1896 року стався землетрус у Санріку, він зібрав пожертви й вирушив на місце події для надання допомоги高木1996、75-76頁。.
Сім працював заступником голови муніципальної ради поселення чужоземців у Кобе. На церемонії повернення поселення Японії, що відбулася 17 липня 1899 року, він був присутній від імені хворого тоді голови ради, і підписав відповідні документи高木1996、70-71頁。.
Сім помер 28 листопада 1900 року внаслідок черевного тифу高木1996、79頁。. 1901 року в парку Найґайдзін (нині ) на його честь встановлено пам'ятник.
Примітки
Джерела