Анатолій Кузьмович Непоро́жній (30 травня 1937, Кулябівка — 4 жовтня 2003, Вінниця) — український скульптор і графік; член Спілки радянських художників України з 1979 року.
Біографія Народився 30 травня 1937 року в селі Кулябівці (нині Бориспільський район Київської області, Україна). Упродовж 1952—1957 років навчався у Київському училищі прикладного мистецтва, яке закінчив з відзнакоюАнатолій Непорожний / Jose Art Gallery.. У 1963 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у Василя Бородая, Івана Макогона, Макара Вронського, Михайла Лисенка.
Після здобуття фахової освіти працював на Вінницькому художньо-виробничому комбінаті. Протягом 1991—1997 років очолював Вінницьку організацію Спілки художників України. Мешкав у Вінниці у будинку по вулиці Пушкіна, № 2, квартира № 14Непорожній Анатолій Кузьмович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 104.. Помер у Вінниці 4 жовтня 2003 року.
Творчість Працював у галузях монументальної і станкової скульптури (створював пам'ятники, пам'ятні знаки, дрібну пластику, чеканки, станкові композиції, портрети) та з початку 1990-х років — станкової графіки у техніках монотипії та пастелі. Серед робіт: станкова скульптура
«Кріпак» (1964); «А. Рубльов» (1968); «Літописець Нестор» (1975); «Пабло Неруда» (1976); медаль «Данте» (1977, гіпс); «Портрет Сергія Рахманінова» (1978, тонований гіпс, дерево); «Петро Чайковський» (1983; Музей Чайковського і фон Мекк в смт Браїлові); </div> монументальні твори стела «Михайло Коцюбинський» у місті Шаргороді (1968); меморіальний комплекс у Тиврові (1978); пам'ятник Миколі Тарногородському у Вінниці (1979, повалений у 2014 році); пам'ятний знак воїнам, які загинули в роки німецько-радянської світової війни у селі Клекотині Вінницької області; погруддя Степана Руданського на Алеї діячів культури у Вінниці (1985). <small>М. Коцюбинський<small>пам'ятник Миколі Тарногородському<small>пам'ятник у Клекотині<small>погруддя С. Руданського графіка
«Марево» (1995); «Народження лавини» (1997); серія «Сонети сновидінь» (1997); «На переломі» (1999); триптих «Літо. Ранок. День. Вечір» (2002); «Аліпій» (2003); «Над ставом у Немирові» (2003); «Скіфські вали біля Немирова» (2003); «Натюрморт з квітами» (2003). </div> Брав участь у республіканських, всесоюзних мистецьких виставках і пленерах з 1964 року. Персональні виставки відбулися у Вінниці у 1997—1999, 2001 роках та посмертні у 2003—2004, 2006, 2013 роках, Києві у 1999 році.
Окремі роботи зберігаються у Вінницьких художньому та краєзнавчому музеях, Сімферопольському, Черкаському художніх музеях, Яготинському історичному музеї, галереї санаторію «Авангард» у Немирові, а також у приватних колекціях України, Польщі, Данії, Нідерландів, Бельгії, Росії, Німеччини, Австралії, Нової Зеландії.
Примітки
Література