Нижні Головлі́ (Чеські Головлі, Чехи) — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 170 осіб.
Історія
Село виникло наприкінці XIX ст., коли після скасування 1861 року кріпаччини у Російській імперії Місцеві поміщики, шукаючи вигідних покупців на свої землі, почали продавати їх вихідцям з Австро-Угорщини — чехам, словакам, німцям-австрійцям. Ці землі викупили чехи та заснували село-колонію.
Царський уряд надав переселенцям з Чехії значні пільги, головними з яких були право на звільнення протягом 20-ти років від усіх повинностей, у тому числі й від військової служби на 5 років. Чехи на той час домоглися високого рівня агротехніки і культури землеробства, були досвідченими землеробами. Крім землеробства, переселенці займалися пивоварінням й іншими промислами, були добрими будівельниками. Чехи користувалися культурною автономією, яка сприяла підтримці зв'язків з вітчизною, допомагала зберегти мову і традиції.
Варто відзначити, що чехи в колонії жили за власними національними обрядами, додержуючись звичаїв свого народу. Чехи святкували усі національні та православні свята.
Після жовтневого перевороту 1917 року життя чехів в Україні докорінно змінилося. У 1925 була організована чеська рада з центром у Дідовій Горі, до якої також увійшли села Мощанівка та Нижні ГоловліНестеренко В. Етнонаціональний розвиток Славутчини в 20 — 30-ті роки ХХ ст. матеріал газети МИСЛЕНЕ ДРЕВО Ми робимо Україну — українською! . Діловодство та службове листування в здійснювалося чеською мовою. Після переходу до політики колективізації, і протягом 30-х рр. чехи, які здебільшого були заможними, або «середняками», зазнавали всякого роду репресій та утисків, у колгоспи чехи йшли неохоче. Громадське життя зосереджується в першу чергу в колгоспі, (українці в кожному селі мають свій колгосп). Водночас продовжувалися розкуркулення та насильницька колективізація (економічні репресії під політичними гаслами). Остаточно підрубав життєвий устрій селян-одноосібників голодомор 1932—1933 рр. До 1933 р. переважну більшість селян було колективізовано.
Так в листопаді 1933 р. комісія констатувала:
В 1939 р. остаточно було ліквідоване національне районування, усі чеські ради реорганізовано у звичайні.
У 1947 році за домовленістю Радянського Союзу та Чехословаччини про переселення, чехів примусово вивезли на «історичну батьківщину». Залишились декілька родин, які мали змішані шлюби. У порожні хати чехів почали з'їжджатися сім'ї, у яких були проблеми з житлом.
У селі досі існує старе чеське кладовище, таке ж — у Дідовій Горі.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 235 осіб, з яких 108 чоловіків та 127 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 169 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська16295.29 %російська52.94 %інші/не вказали31.77 %Усього170100 %
Символіка Затверджена 15 липня 2016 р. рішенням сесії сільської ради. Автор — В. М. Напиткін.
Герб У зеленому полі чотири золотих шишки хмелю, 1, 2 і 1. У червоній главі золота корона. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «НИЖНІ ГОЛОВЛІ». Корона символізує Нижні Головлі як колишнє чеське поселення; шишки хмелю — основний вид сільськогосподарської діяльності, яким в давнину займалися чеські переселенці.
Прапор Квадратне полотнище розділене горизонтально на червону і зелену смуги у співвідношенні 1:2. На верхній смузі жовта корона, на нижній — чотири жовтих шишки хмелю, 1, 2 і 1.
Пам'ятники Біля будівлі сільського клубу погруддя Леніну (повалене невідомими активістами 20 листопада 2014 року).
Галерея
Примітки
Посилання
Погода в селі Нижні Головлі Список населених пунктів України, Хмельницька область . Нижні Головлі (карта) . Валентин Бендюг «Зникле село Мощанівка і буре вугілля біля Нетішина» Нестеренко В. «Етнонаціональний розвиток Славутчини в 20-30-ті роки ХХ ст.» Перший всеукраїнський інтернет портал всіх населених пунктів wikimapia Головлі «Нижні Головлі — колишнє чеське село»