Candiacervus — вимерлий рід оленів, що походить з плейстоценового КритуVan der Geer, A.A.E., Dermitzakis, M., De Vos, J. 2006. Crete before the Cretans: the reign of dwarfs. Pharos 13, 121-132. Athens: Netherlands Institute.PDF. Через відсутність інших травоїдних тварин рід зазнав адаптивної радіації, заповнюючи ніші, зайняті іншими таксонами на материку. Через невеликі розміри Криту деякі види зазнали острівної карликовостіVan der Geer, A.A.E., De Vos, J., Dermitzakis, M., Lyras, G., 2009. Hoe dieren op eilanden evolueren. Majorca, Ibiza, Kreta, Sardiniie, Sicilie, Japan, Madagaskar, Malta. Utrecht: Veen Magazines; .Ga naar Bruna , найменший вид, C. ropalophorus, досягав приблизно 40 см у плечах, коли він повністю виріс, як можна зробити висновок за встановленим скелетомVan der Geer, A.A.E., De Vos, J., Lyras, G., Dermitzakis, M. 2005. The mounting of a skeleton of the fossil species Candiacervus sp. II from Liko Cave, Crete, Greece. Monografies de la Societat d'Història Natural de les Balears 12, 337-346, тоді як інші види були відносно великими і порівнянними за розміром з материковими видами оленів. Деякі види (C. ropalophorus) відомі своїми особливими подовженими булавоподібними рогами, хоча інші види мають нормальніші роги.
Морфологічна характеристика Критський олень представлений не менше ніж вісьмома різними морфотипами, починаючи від карликового розміру з висотою в холці близько 40 см до дуже великого з висотою в холці близько 165 смDe Vos J. 1984. The endemic Pleistocene deer of Crete. Verhandelingen der Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen, afd. Natuur¬kunde, eerste reeks 31. North Holland Publishing Compa¬ny. Amsterdam, Oxford, New York. 100 pp., охоплюючи діапазон маси тіла від 27,8 кг у найдрібнішого C. ropalophorus до 245,4 кг у найбільшого виду C. major. Це пояснюється адаптивним випромінюванням після екологічного викиду для зайняття доступних ніш. Більші види мали пропорційно довші ноги, ніж материкові олені, тоді як карликові види мали пропорційно коротші ноги. Великий розмір єдиної відомої особини C. major може бути наслідком гіпофізарного гігантизму, і в цьому випадку вид може бути синонімом одного з менших видів, можливо C. dorothensis розміром із благородного оленя. Вважається, що короткі ноги карликових видів є адаптацією до козлиної ніші, коли вони лазять по кам’янистій місцевості та споживають низькоякісне листяVan der Geer, A.A.E., De Vos, J., Lyras, G., Dermitzakis, M. (2006). New data on the Pleistocene Cretan deer Candiacervus sp. II (Mammalia, Cervinae). In: Kahlke, R.-D., Maul, L. C. & Mazza, P. (Eds.): Late Neogene and Quaternary biodiversity and evolution: Regional developments and interregional correlations. Proceedings of the 18th International Senckenberg Conference (VI International Palaeontological Colloquium in Weimar) vol. II. Courier Forschungsinstitut Senckenberg 256, 131-137. Frankfurt am Main.. Морфологія рогів була дуже різноманітною, у деяких карликових видів, як-от C. ropalophorus, ріг був спрощений і сильно подовжений у структуру, схожу на булаву, унікальну серед усіх оленів, тоді як інші зберегли більш типову морфологію рогів. Булавоподібні роги C. ropalophorus, ймовірно, використовувалися лише для показу, а не для бою. Морфологія рогів і черепа у найбільших видів невідома.
Примітки