«Four-on-the-floor» (або «four-to-the-floor») — це різновидність гри ударних музичних інструментів, який використовується переважно в танцювальних жанрах, таких як диско та електронна танцювальна музика. Це стійкий, рівномірний ритм, коли бас-барабан звучить на кожній долі (1, 2, 3, 4)."The Dance Music Manual: Tools, Toys and Techniques," Rick Snoman (2004) Патерн було популяризовано в диско-музиці 1970-х років, і термін «four-on-the-floor» широко використовувався в ту епоху, оскільки біт виконувався за допомогою педального бас-барабана з ударної установки.
«Four-on-the-floor» було поширеним в джазовій грі на барабанах, доки у 1940-х роках бібоп не розширив ритмічну роль за межі базових ритмів. Гаражні рок-гурти 1960-х років, наприклад, Troggs, використовували «four-on-the-floor» в деяких своїх хітах.
Ерл Янг вважається винахідником диско-стилю рок-барабанів (у пісні Harold Melvin & the Blue Notes «The Love I Lost» 1973 року), оскільки він був першим, хто широко та виразно використовував хай-хет тарілки протягом усього часу виконання R&B.Lawrence, Tim (2003). Love saves the day: a history of American dance music culture, 1970-1979. Duke University Press. pp. 120–122. "Disco" on NED1, originally broadcast November 29, 2013.
Багато стилів електронної танцювальної музики використовують цей біт як важливу частину ритмічної структури. Іноді цей термін використовується для позначення рівномірного патерну 4/4 для будь-якого барабана.Miller, Michael. The Complete Idiot's Guide to Playing Drums, 2004.
Форма «four-on-the-floor» також використовується в джазовій грі на барабанах. Замість того, щоб бити по бас-барабану в яскраво вираженій і, отже, легко чутній манері, по ньому зазвичай вдаряють дуже легко (так зване «перо»), так що звук барабана відчувається, а не чується слухачем. Як правило, це поєднується з райд-тарілкою та хай-хетом у синкопі. Коли струнний інструмент створює ритм (ритм-гітара, банджо), усі чотири удари такту відтворюються однаковими даунстроками.
У регі бас-барабани зазвичай б'ють на третій долі, але іноді барабанщики грають «four-on-the-floor». Слай Данбар із Sly and Robbie був одним із регі-барабанщиків, які грали переважно в цьому стилі. Також Карлтон Барретт з Bob Marley and the Wailers грав «four-on-the-floor» у кількох хітах, таких як «Is This Love» та «Exodus». У регі, «four-on-the-floor» зазвичай йде разом із низькочастотною та потужною басовою партією. Ритмічний патерн можна зустріти в більш сучасних похідних стилях регі, таких як денсхолл, тоді як в рутс-регі це зустрічається рідше.
Примітки