Костянтин Костянтинович Шубладзе (, селище Арись, тепер місто Туркестанської області Казахстану — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, секретар ЦК КП(б) Узбекистану, 1-й секретар Андижанського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

Життєпис Народився в родині залізничника на станції Арись. З 1924 року працював десятником на будівництві іригаційного каналу в радгоспі «Пахтаарал» Узбецької РСР.

У 1928 році закінчив Середньоазіатський політехнікум водного господарства в Ташкенті.

З 1928 року працював на меліоративних об'єктах Сурхан-Дар'їнського округу, де брав участь у будівництві зрошувальних систем, був начальником виробничого відділу Ханбуду на меліоративних об'єктах біля Ташкента. Член ВКП(б).

З 1932 року навчався в аспірантурі Середньоазіатського науково-дослідного інституту іригації в Ташкенті.

Після закінчення аспірантури — завідувач відділу механізації Середньоазіатського науково-дослідного інституту іригації

На початку 1940-х років — секретар Ташкентського міського комітету КП(б) Узбекистану, секретар Ташкентського обласного комітету КП(б) Узбекистану, заступник начальника будівництва Великого Ферганського каналу з механізації робіт, начальник будівництва Північного Ташкентського каналу.

4 лютого 1943 — 1944 року — секретар ЦК КП(б) Узбекистану із електростанцій.

У 1944—1946 роках — 1-й секретар Андижанського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

З 1947 року — міністр водного господарства Узбецької РСР.

Потім працював у Міністерстві сільського господарства СРСР: начальник Управління водного господарства Міністерства сільського господарства СРСР. З 1949 по 1959 рік був першим головним редактором журналу «Гидротехника и мелиорация» в Москві.

У 1963—1966 роках — заступник голови Державного виробничого комітету Ради міністрів СРСР із зрошуваного землеробства та водного господарства.

13 квітня 1966 — 1985 року — 1-й заступник міністра меліорації і водного господарства СРСР, член Центрального правління Науково-технічного об'єднання сільського господарства.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 13 квітня 1985 року в Москві.

Нагороди орден Жовтневої Революції п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (30.09.1943,) орден Червоної Зірки два ордени «Знак Пошани» медалі заслужений іригатор Узбецької РСР

Примітки

Джерела Шубладзе Константин Константинович