Туманні рідколісся, чагарники та дюни Південної Аравії — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований на півдні Аравійського півострова, на території Ємену та Оману.

Географія Екорегіон туманних рідколісь, чагарників та дюн Південної Аравії охоплює чотири райони загальною площею 19 913 км², розташовані на південному сході Ємену та на півдні Оману в мухафазі Дофар.

Найзахідніший район охоплює прибережний гірський хребет Аль-Урайс, розташований на схід від міста Шукра, у 150 км на північний схід від Адена. Хребет складається з темних вулканічних порід і тягнеться приблизно на 65 км в напрямку захід-схід паралельно узбережжю Аденської затоки. Його найвищою вершиною є гора , що розташована на заході гірського хребта поблизу узбережжя. Середня висота гірського хребта Аль-Урайс становить 1500-1600 метрів, навколо нього розташоване порізане численними ваді плато висотою 1200–1350 м і шириною 2-3 км. Між плато та берегом моря розташований стрімкий уступKilian, Norbert, Peter Hein and Mohamed Ali Hubaishan (2004). "Further Notes on the Flora of the Southern Coastal Mountains of Yemen". Willdenowia Bd. 34, H. 1 (Aug. 25, 2004), pp. 159-182. .

Найбільша частина екорегіону охоплює гори єменського регіону Хадрамаут, які нависають над містом Ель-Мукалла. Ці гори підіймаються на висоту до 2100 м над рівнем моря. Найсхідніша частина регіону охоплює гори , що простягаються на 290 км від східного Ємену до мису Шарбатат в Омані. Ці гори складаються з трьох гірських масивів: Джебель-Камара на заході, Джебель-Кари в центрі і Джебель-Самхана на сході. Між горами Дофар та Хадрамаутом розташований ще один невеликий анклав, який охоплює гору в Ємені.

З боку внутрішніх районів півострова екорегіон обмежений регіоном саван передгір'їв Південно-Західної Аравії, а з боку океану — регіоном прибережних склерофітних чагарників Південно-Західної Аравії. За класифікацією 2001 року екорегіон був розділений між цими двома екорегіонами, однак за результатами перегляду 2017 року він був виділений як окремий екорегіон"Terrestrial Ecoregions of the World". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. "Arabian Peninsula: Yemen, Saudi Arabia, and Oman". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. Olson, D. M., Dinerstein, E., Wikramanayake, E. D., Burgess, N. D., Powell, G. V. N., Underwood, E. C., D'Amico, J. A., Itoua, I., Strand, H. E., Morrison, J. C., Loucks, C. J., Allnutt, T. F., Ricketts, T. H., Kura, Y., Lamoreux, J. F., Wettengel, W. W., Hedao, P., Kassem, K. R. 2001. Terrestrial ecoregions of the world: a new map of life on Earth. Bioscience 51(11):933-938."Western Asia: Oman, Yemen, and Saudi Arabia". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. .

Клімат Клімат регіону загалом характеризується як пустельний (BWh за класифікацією кліматів Кеппена), однак він перебуває під значним зволожуючим впливом океанічних повітряних мас. Влітку в прибережних районах Аравійського моря часто відбувається апвелінг (підйом глибинних вод у верхні шари океану), що призводить до охолодження повітряних мас та формування туманів. Внаслідок цього південні схили прибережних гір, охоплені цим екорегіоном, мають більш прохолодний і вологий клімат, ніж навколиші рівнинні території та більш віддалені від моря райониFisher M., Membery D.A. (1998) Climate. In: Ghazanfar S.A., Fisher M. (eds) Vegetation of the Arabian Peninsula. Geobotany, vol 25. Springer, Dordrecht. . Також зволоженню екорегіону сприяють південно-західні мусони, відомі як , які в період з червня по вересень приносять насичене вологою повітря, яке піднімається нагору по стрімким гірським схилам і спричиняє швидке зниження температури повітря, тоді як відносна вологість швидко зростає. Вологе прохолодне повітря конденсується і формує на землі густий туман. Таким чином екорегіон отримує вологу, необхідну для підтримки високого розмаїття флори та фауни. Загалом середньорічна кількість опадів тут становить 20-500 мм.

Флора і фауна Основними рослинними угрупованнями є листопадні та напівлистопадні рідколісся, основу яких складають (Anogeissus spp.), акації з роду та комміфори (Commiphora spp.), чагарникові зарості, де ростуть (Olea europaea subsp. cuspidata), (Dodonaea viscosa), (Carissa edulis) та (Searsia somalensis), сукулентні чагарники, де переважають різні види алое (Aloe spp.), (Caralluma spp.), молочаю (Euphorbia spp.), аденіума (Adenium spp.) та цисуса (Cissus spp.), а також напівпустельні луки.

На гірських схилах Аль-Урайсу та на навколишніх плато, на висоті від 800 до 1200 м над рівнем моря, ростуть напіввічнозелені ліси. В них домінують африканські маслини (Olea europaea subsp. cuspidata) і (Tarchonanthus camphoratus), а також росте абіссинська акрокантера (Acokanthera shimperi), (Euclea racemosa subsp. schimperi), різновид кордії та кілька видів сеарсії ( і ). У тих ваді, де вода тече протягом більшої частини року, ростуть такі вічнозелені дерева, як (Rotheca myricoides), (Ficus ingens), (Nuxia oppositifolia) та (Mimusops laurifolia), що зазвичай зустрічаються в лісах Східної Африки.

На вершинах плато поширені сухі луки, по яким розкидані сикомори (Ficus sycomorus) та , а також зустрічаються ділянки вічнозелених заростей. На сухих північних схилах гір переважають сухі рідколісся, де ростуть зонтичні акації (Vachellia tortilis), (Vachellia flava) та дерева гаф (Prosopis cineraria). На певній віддаленості від моря вони раптово рідшають, відображаючи максимальну поширеність вологих туманів всередині Аравії.

Характерним представником екорегіону є ладанне дерево (Boswellia sacra), зі смоли якого отримують ладан. Іншим характерним деревом, що росте в рідколіссях екорегіону є ендемічний (Anogeissus dhofarica), що може виростати до 12 м у висоту. Це дерево скидає своє листя на початку зимового сухого сезону, у листопаді-грудні, і знову зеленіє, коли хариф (південно-західний мусон) приносить літні дощі.

Загалом в екорегіоні росте 850 видів рослин, з яких 90 видів є ендемічними. Слід відзначити ендемічний рід Dhofaria"Western Asia: Oman, Yemen and Saudi Arabia". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. та такі ендемічні види, як , та . В горах Аль-Урайс ростуть такі ендемічні рослини, як , Salvia areysiana та Kleinia deflersiiHegazy, Ahmad, and Jonathan Lovett-Doust (2016) Plant Ecology in the Middle East. Oxford University Press, Jan 14, 2016..

Серед характерних ссавців екорегіону слід навести афганську лисицю (Vulpes cana), звичайну генету (Genetta genetta), ефіопського їжака (Paraechinus aethiopicus), нубійського козла (Capra nubiana), капського зайця (Lepus capensis), арабського медоїда (Mellivora capensis pumilio) та смугасту гієну (Hyaena hyaena). В гірському масиві Джебель-Самхан у горах мешкає найбільша в Аравії популяція аравійського леопарда (Panthera pardus nimr).

Збереження Оцінка 2017 року показала, що 685 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають в Омані.

Примітки

Посилання «South Arabian Fog Woodlands, Shrublands, and Dune» — One Earth. Dhofar: Oman’s vertical fog oasis on the edge of the unknown (Natural History of Ecological Restoration)