У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за серпень 2023 року (включно).
Усі списки
Список загиблих за серпень 2023 року + № Світлина Емблема Прізвище, ім'я,по-батькові Про особу Дата смерті Обставини смерті 1 серпня 13370 Кріль Степан Павлович7 січня 1996, житель с. Мшана на Львівщині. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Отримав ушкодження внаслідок вибухів та осколків. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).13371 Міськів Роман33 роки, м. Львів. Здобув освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював спеціалістом деревообробної справи. Із травня 2023 року проходив військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».13372 Лашин Володимир Володимирович40 років, м. Львів. Здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові у лавах Національної гвардії. Спершу працював у рекламному агентстві, а згодом займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку у складі 125 окремої бригади територіальної оборони.Загинув на східному напрямку, Ямполівка, Донецька область13373 Струк Романс. Пісочна Розвадівської громади. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Служив у військовій частині А4722.Загинув 1 серпня під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Пісочному 8 серпня 2023.13374 Вольєв Сергій ВадимовичНародився у місті Хмельницький 9 травня 1993 року у родині військового. Закінчив Хмельницький колегіум ім. Володимира Козубняка та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж. Працював в торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання. У липні 2015 року одружився, з часом народилися двоє синів Дмитро та Святослав. У лютому 2023 року призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав Збройних Сил України коли меншому сину не було ще й року. Проходив навчання у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений на навчання до Естонії де проходив навчання по програмі: «Infantry 5-week Basic Combat Course». Після повернення в Україну пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут, далі на Луганщині.Загинув 1 серпня 2023 року від численних уламкових поранень не сумісних з життям в наслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області. Без сина залишились батьки, без чоловіка дружина, без батька двоє синів 7 та 1,5 років.13375 Антощак Павло8.07.1991, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну. У мирний час працював торговим агентом та менеджером з продажів у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному напрямку у лавах 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об’єднання НГУПохорон відбувся 31 травня 2024 у Львові13376 Лукʼяненко Олександр Олександрович («Лукʼян»)19.04.1989, м. Суми.Загинув в бою під час виконання бойового завдання біля н.п. Роботино в Запорізькій області від вибуху ворожого снаряду13377 Антонюк Юрій Юрійович30 травня 199813378…13390Військовослужбовці ЗС України. 2 серпня 13391 Ковальський Михайло Володимирович («Добряк»)29 серпня 1989, Благодарівка Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова. У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району під час артобстрілу. Похований 5 серпня 2023 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).13392 Петрів Тарас43 роки, с. Горохолина Богородчанської громади. Командир відділення кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади. Долучився до ЗСУ у березні 2022. Мав звання старшого солдата.Загинув під час визволення селища Старомайорське Волноваського району Донецької області13393 Слюсар Михайло Антонович1986, с. Середній Бабин. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини.2 серпня 2023 року помер у лікарні в Запоріжжі.13394 Хлопенюк Олександр23 лютого 1976, с. Іванівка на Сновщині. Закінчив Тихоновицьку середню школу. У 1994—1996 роках пройшов строкову військову службу. У липні минулого року долучився до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Корюківського РТЦК та СП. З травня 2023 року був у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді навідника механізованого відділення.Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.13395 Шаравара Микола («Веган»)28 травня 1987, с. Лапаївка поблизу Львова. Зголосився до Пласту 10 грудня 2000 р. Належав до гуртка «Вовкулаки» 1-го куреня імені Короля Данила у Львові. В липні 2001 року іменований пластуном-прихильником на Лисій горі у Львові. Вищу освіту здобув на історичному факультеті університету ім. І. Франка. Працював у ресторанній сфері. Після повномасштабного російського вторгнення 2022 р. добровільно зголосився до війська. З 23 квітня по 11 грудня 2022 р. воював у складі 10-го окремого стрілецького батальйону у населених пунктах Річка та Павлівка Сумської області. Був солдатом гранатометником і оператором дрону. Згодом перейшов до 116-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України.Загинув з чотирма побратимами 2 серпня 2023 р. у Пологівському районі Запорізької області під час штурмових дій внаслідок попадання ворожої протитанкової керованої реактивної ракети. Похорон відбувся 14 серпня у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.13396 Родь Андрійс. Бодячів Сокальської громади. Захисник був командиром другого танкового взводу танкового батальйону військової частини А1008. Сержант.Загинув у важкому бою на східному кладовищі. Похований на місцевому кладовищі в рідному селі 8 серпня 202313397 Прохоренков Мар'янс. Бір Золочівського району. Був солдатом 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини.Загинув 2 серпня 2023 року внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу.13398 Абубакаров Тімур Солтагірович («Тамерлан»)30 червня 1994, с. Наталівка Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на маляра-штукатура. Строкову військову службу проходив у селі Дівички на Київщині, навчався там на артилериста. Згодом підписав контракт з 30-ю бригадою строком на 5 років. Обійняв посаду командира гармати. 4 місяці брав участь у миротворчій місії в Косові. Повернувся додому в 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Брав участь у пробитті коридору для виходу українських військ із Дебальцевого, потім воював під Бахмутом. Згодом Тімура перевели до 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Разом із побратимами боронив Донеччину. Потім протягом 7 місяців брав участь у миротворчій місії в Ліберії. Після демобілізації в 2018 році навчався в Київській школі економіки та на Міжнародній програмі REFA-International з оптимізації виробництва. Після того працював на заводі «Обербетон» у Житомирі, потім — у міжнародній компанії «Костал Україна» в Борисполі. Обіймав посаду провідного інженера з організації праці. Разом із побратимами боронив Київщину, Сумщину, Чернігівщину та Харківщину. П'ять місяців тому воїна перевели в 118-ту окрему механізовану бригаду.Загинув у бою з ворогом 2 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Похований 6 серпня 2023 в місті Звягель.13399 Мажара Євген Володимирович («Джек») 26 серпня 1990. З перших днів повномасштабного вторгнення росії записався до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Був призваний до лав ЗСУ та згодом відібраний на навчання до Великобританії. Після повернення в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5-ї роти 2-го батальйону. Марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для доньки у вільній, незалежній Україні.Загинув, виконуючи бойове завдання у с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 8 серпня 2023 року на Міському кладовищі у місті Києві (17 ряд, 15 місце). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).13400 Лисенко Роман Анатолійович («Лука») 27 березня 1985 року м. Люботин. В перші дні повномасштабного вторгнення росії разом зі своїм братом Андрієм записався до лав ЗСУ. Одразу відправився на передову, де ніс службу на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону 92-ї окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.Загинув, виконуючи бойове завдання в районі с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 11 серпня 2023 року на Алеї героїв Міського кладовища Люботина. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).13401 Кляшторний Дмитро Васильович («Гном») 27 років, с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. Служив у НГУ. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023). Майор.Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці. Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні. У Дмитра залишилися мама та дружина 13402 Демчук Ігор Володимирович