Ігор Антонович Божко́ ( 29 вересня 1937, Харків) — український художник, скульптор, письменник, композитор; член Спілки журналістів України з 1973 року, Національної асоціації митців України з 1993 року, Спілки художників України з 1994 року та художнього об'єднання «Мамай» з 1998 року. Представник шістидесятників та семидесятниківІгор Божко / Артсвіт..

Біографія Народився 29 вересня 1937 року в місті Харкові (нині Україна). Син скульптора Антона Божка. Упродовж 1953—1957 років навчався у Київському художньо-ремісницькому училищі поліграфістів № 18 за фахом фотограф репродукційної фотографії; у 1960—1966 роках — на живописно-викладацькому відділенні Одеського художнього училища. Був учнем Олексія Лихоліта, Мойсея Муцельмахера, Георгія Павлюка.

Протягом 1967—1990 років працював в Одесі художником газети «Комсомольська іскра»; з 1992 року — завідувач художнього відділу та кореспондент газети «Юг», при якій створив галерею та творче об'єднання «Човен». Мешкає в Одесі в будинку на вулиці Космонавтів, № 13-АБожко Ігор Антонович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 16..

Творчість

Образотворче мистецтво Працює в галузях монументального мистецтва, станкового живопису, графіки та скульптури. Серед робіт:

живопис «Зима» (1980); «Мелодії Ґріґа» (1980); «Осінь» (1981); «Чорне море» (1984); «Нескінченність–1» (1985); «Нескінченність–2» (1986); «Інтер'єр» (1990); «Свічка» (1990); «На краю міста» (1991); «Осіннє поле» (1995); «Початок весни» (1996); «Театральний мотив» (1997); скульптура «Збирання врожаю» (1990); «Статика» (1990); «Зважений крок» (1990); «Мрії (Піґмаліон)» (1990); «Подорож пляшки» (1990); «Буквальне розуміння» (1990). </div> З 1966 року постійний учасник «квартирних» виставок художників-нонконформістів. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1972, 1974, 1998—1999 роках.

Твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, в Хмельницькому художньому музеї, в художньому та літературному музеях Одеси та приватних колекціях.

Літературна, музична і кінотворчість Автор книг «Кольори пам'яті» (1985), «Черга» (1996), «Бомж» (1997; усі — Одеса). У 1988 році став лауреатом премії журналу «Смена», за оповідання «Гармошка». Пише музику для класичної гітари. 1999 року в Одесі вийшла його збірка «Музичний вернісаж». Художник-постановник кінофільмів «Полювання на пацюків» і «Мертві без поховання» (обидва — 1991, режисер Ігор Аспасян, Одеська кіностудія). Автор сценарію до фільму Кіри Муратової «Три історії» («Котельня № 6»; 1996). Знявся у кількох її фільмах, а також у кінофільмах «Морський вовк» (Керфут; 1990, режисер Ігор Аспасян), «Пустеля» (апостол Пилип; 1991, режисер Михайло Кац, усі — Одеська кіностудія).

Примітки

Література