Борис Потапович Миките́нко (21 січня 1939, Біленченківка — 19 листопада 2002, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1973 року. Батько скульптора Володимира Микитенка.

Біографія Народився 21 січня 1939 року в селі Біленченківці (нині Миргородський район Полтавської області, Україна). 1964 року закінчив Київський художній інститут, був учнем Олексія Олійника.

Після здобуття фахової освіти працював на Київському живописно-скульптурному комбінаті; з 1990 року — на творчій роботі. Мешкав у Києві в будинку на бульварі Лесі Українки, № 36-б, квартира № 24Микитенко Борис Потапович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 97.. Помер у Києві 19 листопада 2002 року.

Творчість Працював у галузях станкової (композиції, портрети сучасників і культурно-історичних діячів) і монументальної (рельєфи, пам'ятники у стилі соцреалізму) скульптури. Використовував склоцемент, мідь, оргскло, гіпс, бронзу, мармур. Серед робіт: станкова скульптура

«На сторожі Миру» (1965); «Молодість» (1968); «Вершники» (1968); «Студент» (1970); «Студентка» (1971); «Допризовник» (1972); «Пам'яті батьків» (1972); «Ветеран міліції Н. Ба­бенко» (1972); «Мати» (1974); «Герой Радянського Союзу М. Волков» (1975); «Мати-героїня» (1976); «Старшина міліції Ф. Якуба» (1977); «Михайло Грушевський» (1990-ті); «О. Парубок» (1990-ті); «Єва» (1990-ті); «Берегиня» (1996); «Лелека» (1997, бронза, мармур); «Тарас Шевченко» (1998, бронза); </div> монументальна скульптура рельєф «Монтажники» (1973); меморіальний ансамбль «Пагорб Слави» у Черкасах (1977, у співавторстві); пам'ят­ники підпільникам, які загинули в боротьбі у селі Кримці Первомайського району Миколаївської області (1986); воїнам та місцевим жителям, які полягли в боях німецько-радянської вій­ни у місті Золотоноші Черкаської області (1988). <small>«Пагорб Слави»<small>пам'ятник у Кримці<small>меморіал у Золотоноші Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставках з 1965 року.

Примітки

Література