Томас де Евердон (англ. - Thomas de Everdon) (бл. 1320 – 1413) – ірландський священнослужитель, суддя, юрист, державний діяч, політик англійського походження, що протягом кількох десятиліть був довіреним чиновником корони в Ірландії, виконував обов’язки лорд-канцлера Ірландії в зв’язку з поганим здоров’ям чинного лорд-канцлера.
Життєпис За майже п’ятдесятирічну кар’єру Томас де Евердон служив деканом собору Святого Патріка, магістром рукописів в Ірландії (юридична посада) та заступником лорда-канцлера Ірландії. Крім того, він був надзвичайно працьовитим державним службовцем, якому довіряли широкий спектр цивільних, військових та адміністративних завдань: у 1386 році король згадав про «важливу роботу Евердона в королівських справах по всій Ірландії», а наступного року про нього писали як про «уповноваженого короля». Протягом майже півстоліття згадок про нього так багато, що деякі історики сумніваються, чи всі вони можуть стосуватися однієї і тієї ж людини.
Походження Він походив з Евердона, що в Нортгемптонширі. Невідомо, чи мав він якийсь зв’язок із французьким бенедиктинським домом пріорату Евердон неподалік. Вважається, що він був тим самим Томасом де Евердоном, що вперше згадується в офіційних ірландських документах у 1343 році, коли йому запропонували життя в Ардкіні, графство Даун, Ірландія у 1345 році, хоча тоді він мав бути дуже молодим чоловіком, а довге і напружене життя було ще попереду.
Кар’єра У 1374 році Томас де Евердон був каноніком собору Святого Патріка в Дубліні, у 1375 році він подав до Корони Англії петицію від імені декана та капітула з проханням надати необхідну королівську ліцензію на обрання нового архієпископа Дубліна замість Томаса Майнота, що помер. Він сам став деканом собору Святого Патріка у 1396 році. Під час його перебування на посаді між Папою та Короною Англії виникла суперечка щодо того, хто має право призначати декана собору Святого Патріка; зрештою, було домовлено, що церква буде обирати декана. Томас де Евердон пішов у відставку з посади декана Собору Святого Патріка в 1401 році і став пребендарієм Клонметану, графство Дублін. Він також отримував прибутки з церковної посади в соборі Святої Марії, Кілдалкі, графство Міт, з цієї посади він пішов у відставку в 1411 році. Він також володів землями в Сіддані в графстві Міт. У 1382 році після смерті Едмунда Мортімера, ІІІ графа Марч, Томас де Евердон разом з Волтером де Брюгге, одним із баронів казначейського суду (Ірландія), отримав опіку над землями в Мойлі, графство Міт, під час неповнолітності спадкоємеця.
Заступник лорд-канцлера Ірландії У 1373 році він був клерком корони та ханапером (головним клерк лорд-канцлера) разом з Робертом Саттоном. У розпорядженні Таємної Ради Ірландії зазначено, що річний внесок у розмірі 20 фунтів стерлінгів має бути розділений між ними. У 1374 році він був разом з Робертом Саттоном і Майстром Суду у 1386 – 1395 роках. Коротко обіймав посаду головного барона казначейства Ірландії. Він був охоронцем Великої Державної Печатки Ірландії в 1374 році і регулярно виконував обов’язки заступника лорд-канцлера Ірландії, особливо під час правління Томаса Кренлі. Томас Кренлі часто не міг виконувати свої обов’язки канцлера через вік, погане здоров’я та тиску справ та оточення. У 1402 році в документах того часу пишеться, що Евердон є новопризначеним лорд-канцлером Ірландії, але це, було тимчасовим призначенням через «велику хворобу» Томаса Кренлі. Він був другим камергером казначейства Ірландії в 1380-х роках, пішовши з посади в 1391 році. Болл стверджує, що про Евердона говорили як про можливого скарбника Ірландії в 1406 році, хоча він не міг бути набагато молодшим за Томаса Кренлі. У 1386 році, а потім знову в 1407 році він був призначений головним інгросером (переписщиком) казначейства Ірландії «за хорошу поведінку», з правом призначати заступника під час його відсутності. Наприкінці свого життя він переслідував Джона Філпота або Фулпота, купця з Дрогеди, за борг у 40 шилінгів перед Судом загальних позовів (Ірландія).
Крім того, він був найнятий Короною Англії для виконання численних адміністративних завдань: Мейсон стверджує, що вони, головним чином, включали ведення бухгалтерії для армії та наймання військ. Він був призначений королем Річардом II королівським уповноваженим разом з Джоном Лембардом для стягнення боргів короля в графствах Кілкенні, Вексфорд і Манстер (Ірландія). У 1386 році король Англії уповноважив його призначити адвокатів, які діяли б від його імені в графствах Міт і Лаут (Ірландія), на тій підставі, що він був настільки зайнятий у королівських справах по всій Ірландії, що не міг належним чином займатися своїми справами в цих двох графствах.
Смерть Томас де Евердон помер у 1413 році, коли йому мало бути вже за дев’яносто. Мейсон задавався питанням, чи насправді існувало два чиновники з однаковим іменем: він сумнівався, коли одна людина могла виконувати стільки різноманітних обов’язків, і чи, враховуючи очікувану тривалість життя на той час, вона могла б мати кар’єру, яка тривала б стільки десятиліть. З іншого боку, Роберт Саттон, інший сучасний Томасу Майстер Рукописів Ірландії, мав таку ж довгу та різноманітну кар’єру та помер аж у 1430 році.
Джерела
Ball, F. Elrington The Judges in Ireland 1221–1921 John Murray London 1926 Vol.1 pp.87–88 Mason, William M. The History and Antiquities of the Collegiate Church and Cathedral of St Patrick's near Dublin Dublin 1820 p.130 A Calendar of Irish Chancery Letters c.1244-1509 Patent Roll 5 Richard II Patent Roll 3 Henry IV Patent Roll 15 Richard II Patent Roll 8 Henry IV