Функція Гайсера–Гіласа — широко вживана у фізиці астрочастинок формула, яка наближено описує розподіл кількості частинок космічних променів вздовж напрямку руху атмосферної зливи. Функцію запропонували в 1977 році і .
Кількість частинок як функція пройденої глибини атмосфери виражається формулою
де максимальна кількість частинок, що спостерігаються на глибині , і і є основними параметрами, що залежать від маси та енергії.
З використанням замін
,і,
функція може бути записана в альтернативній однопараметричній формі
Примітки
Література