Дванадцять точок впливу на втручання в систему запропонувала Донелла Медоуз, вчена і системний аналітик, яка досліджувала економічного зростання в контексті навколишнього середовищаа.
Історія Точки впливу (левереджу), вперше опубліковані в 1997 році, були натхненні відвідуванням Медоуз засідання Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА) на початку 1990-х років, де вона зрозуміла, що пропонується дуже велика нова система, але механізми управління нею є неефективними. Медоуз, яка працювала у галузі системного аналізу, запропонувала шкалу точок втручання в систему. Ідентифікація та управління цими важелями є аспектом самоорганізації та може вести до колективного розуму (інтелекту). Її спостереження часто цитуються в економіці енергетики, зеленій економіці та теорії людського розвитку .
Медоуз почала зі спостереження того, що існують важелі або місця в складній системі (такій як підприємство, місто, економіка, жива істота, екосистема, екорегіон ), де «одне невелике зрушення може призвести до великих змін у всьому» (порівняйте: обмеження в сенсі теорії обмежень ).
Донелла стверджувала, що нам потрібно знати про ці зміни, де вони є і як ними скористатися. Вона сказала, що більшість людей інстинктивно знають, де знаходяться ці точки, але схильні регулювати їх у неправильному напрямку. Краще розуміння допоможе вирішити глобальні проблеми, такі як безробіття, голод, економічна стагнація, забруднення, виснаження ресурсів і проблеми збереження природи.
Медоуз почала зі списку з дев’яти таких точок, а потім розширила його до дванадцяти з поясненнями та прикладами для систем загалом. Вона описує систему як таку, що перебуває в певному стані, та складається з запасів і потоків: з притоками (кількість, що надходить у систему) і відтоками (кількість, що виходить із системи). У певний момент часу система перебуває в певному стані. Також може існувати мета, щоб система перебувала в певному стані. Різниця між поточним станом і майбутнім становить аналізовану невідповідність.
Точки впливу для втручання в систему Нижче наведено в порядку зростання ефективності.
12. Константи, параметри, числа Параметри – це точки, що мають найменший ефект впливу. Хоча вони найбільш чітко окреслені серед усіх важелів, вони рідко змінюють поведінку і тому мають незначний довгостроковий ефект.
11. Розмір буферів та інших стабілізуючих запасів відносно їх потоків Здатність буфера стабілізувати систему є особливо важливою, коли обсяг запасу значно перевищує потенційний обсяг притоків або відтоків. В озері вода є буфером: якщо її набагато більше, ніж приплив/відтік, система залишається стабільною.
Буфери можуть покращити систему, але вони часто є фізичними об’єктами, розмір яких є обмеженим і не піддається швидкій і не затратній регуляції.
10. Структура матеріальних запасів і потоків (така як транспортна мережа, вікова структура населення) Структура системи може мати величезний вплив на роботу, але змінити її може бути важко або надзвичайно дорого. Коливання, обмеження, та вузькі місця можуть бути менш затратними для впливу.
9. Тривалість затримок відносно швидкості системних змін Інформація, отримана надто швидко або пізно, може спричинити надмірну або недостатню реакцію.
8. Сила циклів негативного зворотного зв’язку відносно ефекту, який вони намагаються виправити Цикл (петля) негативного зворотного зв’язку уповільнює процес, сприяючи стабільності. Завдяки константам, точності та швидкості інформаційного зворотного зв’язку, розміру коригувальних потоків петля негативного звортного звʼязку буде тримати запас біля цільового стану.
7. Виграш від побудови циклів позитивного зворотного зв'язку Цикл позитивного зворотного зв’язку прискорює процес. Медоуз вказує на те, що в більшості випадків краще уповільнювати позитивний цикл, ніж прискорювати негативний.
6. Структура інформаційного потоку (хто має, а хто не має доступу до різних родів інформації) Інформаційний потік – це не параметр, і не підсилювальний або сповільнювальний цикл. Натомість, це цикл, який доставляє нову інформацію. Змінити інформаційні потоки дешевше і легше, ніж структуру.
5. Правила системи (заохочення, покарання, обмеження) Звертайте увагу на правила і на те, хто їх створює.
4. Можливість додавати, змінювати, розвивати або самоорганізовувати структуру системи Самоорганізація описує здатність системи змінювати себе, створюючи нові структури, додаючи нові негативні та позитивні зворотні зв’язки, сприяючи новим потокам інформації або створюючи нові правила.
3. Мета системи Зміна цілей змінює всі перелічені вище елементи: параметри, цикли зворотного зв’язку, інформацію, та самоорганізацію.
2. Парадигма, з якої виникає система: її цілі, структура, правила, затримки, параметри Соціальна парадигма — це ідея, спільне неписане правило або система мислення, яка є основою складних соціальних структур. Парадигми дуже важко змінити, але зміні парадигми немає меж. Медоуз вказує на те, що парадигми можуть бути змінені, якщо неодноразово і послідовно вказувати на аномалії та помилки в поточній парадигмі тим, хто відкритий до такої інформації.
Поточна парадигма така: «Природа — це запас ресурсів, які потрібно перетворити на потреби людини». Що позитивного могло б статися з озером, якби ця колективна ідея змінилася?
1. Сила виходити за рамки парадигми Виходити за рамки парадигми можна киданням виклику фундаментальним припущенням у сферу зміни цінностей і пріоритетів, які ведуть до припущень, і можливості вибирати серед наборів цінностей за бажанням.
Дивись також
Атмосфера Землі
Природа Запас і потік
Теорія обмежень
Список літератури
"Leverage Points: Places to Intervene in a System," Reproduced original work, archived at the Donella Meadows Institute "Places to Intervene in a System," by Donella Meadows, published in a software development context Meadows, Donella H. 2008. Thinking in Systems : A Primer, , Vermont, pages 145–165.