Євген Георгійович Рудяк (; 1908—1991) — радянський конструктор артилерійських і ракетних систем. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії.
Біографія Народився 2 січня 1908 року у станиці Грозненська (нині Грозний).
Закінчив Військово-механічне відділення Ленінградського політехнічного інституту (1932).
Після закінчення інституту працював у конструкторському бюро заводу «Більшовик» у Ленінграді. У передвоєнні роки — начальник КБ і головний інженер заводу. Начальник КБ і головний конструктор проєктів у 1944—1970 роках.
Очолював створення перших в СРСР стартових комплексів шахтного базування і перших пускових установок для запуску ракет із підводних човнів. Доктор технічних наук (1965), професор.
Із 1968 року, після відходу на пенсію, і по 1991 рік — Є. Г. Рудяк викладав у Ленінградському військово-механічному інституті.
Помер 4 квітня 1991 року. Похований в Ленінграді на Большеохтінському кладовищі.
Розробка Євген Георгійович Рудяк — учасник і керівник розробки багатьох систем артилерійського і ракетного озброєння.
Під його керівництвом створені: 100-мм універсальна зенітна установка, гармата Б-37 для баштових установок МК-1, 2-гарматна палубно-баштова установка Б-54, хитна частина гармати Б-38 для установок МК-4 і МК-5, залізничні транспортери з 152-мм гарматами Б-38, залізничні батареї для 76-мм зенітних гармат 34К, баштова артустановка МК-85, пускові установки СМ-60 і СМ-87 для надводного і підводного старту балістичних ракет із підводних човнів, стартові установки СМ-59 і СМ-64, ряд командно-далекомірних постів для ВМФ, перші в СРСР бойові стартові комплекси шахтного базування «Шексна-В», перші проєкти шахтних пускових установок для ракет Р-36М («Сатана»).
Нагороди та звання Герой Соціалістичної Праці — Указом Президії Верховної Ради СРСР (з грифом «не підлягає опублікуванню» від 28 квітня 1963 року «за великі заслуги в справі створення і виробництва нових типів ракетного озброєння, а також атомних підводних човнів і надводних кораблів, оснащених цією зброєю, і переозброєння кораблів Військово-Морського Флоту» з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот»Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці працівникам, які особливо відзначилися при створенні нових кораблів із ракетним озброєнням для ВМФ» від 28 квітня 1963 року Ленінська премія (1961) Сталінська премія І ступеня (1942) — за розробку нових типів артилерійського озброєння Сталінська премія ІІ ступеня (1946) — за розробку конструкції нових зразків морського артилерійського озброєння Сталінська премія І ступеня (1951) — за розробку в галузі військової техніки Державна премія СРСР (1967) заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1968). три ордена Леніна (16.09.1945; 28.07.1947; 28.04.1963) орден Вітчизняної війни I ступеня (18.11.1944) два ордена Трудового Червоного Прапора (15.04.1939; 08.08.1944) орден Червоної Зірки (18.01.1942) інші медалі
Примітки
Література . — С.466.
Посилання
Рудяк Евгений Георгиевич (1908—1991) Із історії артилерії