Кетлін Бевер Блекберн (; 1892 — 1968) — британська вчена-ботанік, у 1923 році відкрила наявність у рослинних клітинах статевих хромосом. Піонерка палінології. З 1918 по 1957 рік вона викладала ботаніку в Коледжі Армстронга, Даремському університеті (пізніше перейменований на Королівський коледж, тепер Ньюкаслський університет) .
Юні роки Кетлін Бевер Блекберн народилася в 1892 році. Її батько, Е. П. Блекберн, був видатним священником у Методистській Церкві, а також відомим натуралістом та конхологом-любителем.
Кетлін навчалася у Бедфорд-коледжі Лондонського університету, який закінчила зі ступенем бакалавра (BSc) у 1912 році, ступінь магістра отримала у 1914 році.
Кар'єра З 1914 по 1916 рік Блекберн викладала ботаніку в коледжі Саузлендс, Лондон. У 1918 році вона була призначена лектором з ботаніки в коледжі Армстронг, Ньюкасл-апон-Тайн, у 1947 році стала викладачем з цитології. З 1949 року керувала дослідженнями на кафедрі ботаніки, у 1957 році вийшла на пенсію.
Дослідження Результатом її досліджень у Ньюкаслі стало багато статей, часто написаних у співавторстві з Дж. Геслоп-Гаррісоном, її керівником відділу в коледжі Армстронга. Першою опублікованою роботою Блекберн у 1917 році було анатомічне дослідження судинної тканини проростків родини жовтецевих Ranunculaceae.
у статтях, опублікованих у 1921, 1924 та 1925 роках Кетлін Блекберн представила результати досліджень хромосом британських троянд, було виявлено, що базальна кількість хромосом у ядрі клітин троянд дорівнює семи, що різні форми троянд насправді були поліплоїдами, що виникли шляхом гібридизації, і що дослідження хромосом було засобом виявлення таксономічних зв'язків. Ці дослідження троянд принесли зробили її відомою у британських наукових колах та закордоном. У 1924 році вона брала участь у зустрічі Британської наукової асоціації в ТоронтоThe Times, 1924. У феміністичному журналі The Women's Leader написали: «Ботанічні дослідження — це ще одна сфера, в якій будуть представлені жінки... Сер Фредерік Кібл віддав щиру данину... Блекберн, яка розгадала майже нерозв’язну загадку перехресного запліднення троянди».
Згодом вона вивчала смілки (рід Silene) і встановила, що жіночі та чоловічі квіти цих рослин мають X і Y статеві хромосоми (Blackburn 1923, 1924). Вона була першою, хто правильно ідентифікував Y-хромосому як більшу з двох у Silene latifolia. До цих відкриттів, зроблених нею та іншими, не було усвідомлено, що рослини мають статеві хромосоми. Вона відкрила той факт, що статеві хромосоми X і Y насправді є досить рідкісними в рослинах і зустрічаються лише у меншості дводомних видів (у яких чоловічі та жіночі квітки розташовуються на окремих особинах).
До 1930-х років Блекберн мала великий досвід аналізу пилку, особливо зерен, знайдених у торфі. Це призвело до досліджень теорії повторного заселення нунатаків після зледенінь. У 1940-х роках вона взяла участь у дослідженні ґрунтів і торф'яних боліт. Археологи, які працювали на стіні Адріана та в інших місцях північно-східної Англії, використали її навички реконструкції минулої рослинності за допомогою аналізу пилку та дослідження більших фрагментів рослин.
Вона також була активним польовим ботаніком та членом ряду природничо-історичних товариств: Товариства природознавства Нортумбрії, Північної спілки натуралістів, Філософського товариства Даремського університету. У 1930-х роках Блекберн проводила польові роботи у експедиціях на Гебридських островах.
Особисте життя Блекберн одна з перших почала їздити на мотоциклі, а згодом, що було незвичним для того часу, керувала власним автомобілемYorkshire Post, 1932. Вона їздила в ботанічні експедиції на ізольовані Гебридські островиDaily Mail, 1937. Вона ніколи не виходила заміж і мешкала зі своєю сестрою Дороті.
Вона була членом драматичного товариства співробітників коледжу Армстронга та грала ролі в різних п'єсах. Кетлін Бевер виступала з доповідями поза межами університету, наприклад у Сандерленді та Гексемі, писала популярні статті на ботанічні теми.
Вихід на пенсію і смерть У 1957 році Блекберн вийшла на пенсію, померла у серпні 1968 року від хвороби Паркінсона, яка почалася ще до того, як вона вийшла на пенсію.
Почесті та нагороди У 1927 році Блекберн була обрана членом Лондонського Ліннеївського товариства. У 1930 році вона отримала нагороду Trail-Crisp Award та золоту медаль «за видатний внесок у біологічну мікроскопію» – includes photograph of her letter of acceptance.
Окремі публікації
Див. також Список жінок-ботаніків
Примітки