Доменіко Леоне Пачіні (Марино, 20 лютого 1878 — Рим, 23 травня 1934) — італійський фізик і метеоролог, піонер у вивченні космічних променів. Вимірюючи радіацію в підводних експериментах, він визначив, що радіація збільшується з глибиною, і зробив з цього висновок про її позаземне походження. За це Пачіні вважається співвідкривачем космічних променів на рівні з Віктором Гессом (нагородженим за це Нобелівською премією).

Біографія Народився 20 лютого 1878 року в Марино в родині Філіппо Пачіні та Джованни МечеріAngelo Fortunato Formiggini. Chi è? Dizionario degli italiani d'oggi. Roma, Formiggini, 1936, p. 94.. Вивчав фізику в Римському університеті, закінчивши його в 1902 році.

З 1902 по 1905 рік він був асистентом і під керівництвом Альфонсо Селла зацікавився явищами електропровідності в газах. У 1906 році він отримав призначення асистентом Центрального офісу метеорології та геодинаміки, яким раніше керував Бласерна, а на той час . Він залишався на посаді асистента до 1927 року, коли його підвищили до «головного геофізика». Вивчення атмосферних електричних явищ, яким він присвятив себе в цей період, дозволило йому висунути гіпотезу про існування космічних променів. Пачіні також займався вимірюванням кольору атмосфериDomenico Pacini. Il blu del cielo e la Costante d'Avogadro. Pisa, Stabilimento Tipografico Toscano, 1915..

З 1913 року працював викладачем геофізики в Римському університеті. У 1928 році він був призначений професором експериментальної фізики в .

Помер у Римі у віці 56 років від бронхопневмонії. Похований на кладовищі в місті Абруццо, де він жив у молодості і проводив свої перші експерименти на .

Відкриття «проникаючої радіації»

Найважливішою роботою Доменіко Пачіні є дослідження «проникаючої радіації», тобто вивчення релятивістських частинок (перш за все протонів і альфа-частинок), які досягають Землі з космосу і відомі під назвою «космічні промені». апчіні проводив ці дослідження одночасно з австрійським фізиком Віктором Гессом, який у 1936 році (вже після смерті Пачіні) отримав Нобелівську премію з фізики за свої дослідження космічних променів. Пачіні провів свої експерименти між 1907 і 1911 роками і описав їх в мемуарах, опублікованих в Nuovo Cimento в 1912 році, а Гесс провів експерименти між 1910 і 1912 роками і опублікував результати так само в 1912 році. Пачіні вдалося виключити земне походження випромінювання, зафіксувавши зменшення його інтенсивності на глибині в морських водах біля Ліворно та в озері Браччано, а Гессу, - реєструючи збільшення інтенсивності на великій висоті за допомогою повітряної куліP. Carlson and A. De Angelis (2010). Nationalism and internationalism in science: the case of the discovery of cosmic rays. European Physical Journal H 35, 309-329 (2010). .

Пачіні вимірював інтенсивність радіоації за швидкістю розрядження зарядженого електроскопа, і в червні 1911 року він помітив, що нижче рівня моря радіація менша, ніж на поверхні, і припустив її позаземне походження. Експерименти Пачіні стали першими дослідженнями частинок, проведеними в підземному середовищі, попередниками сучасних експериментів в підземних шахтах.

Публікації

Dalla variazione locale della componente orizzontale del campo magnetico terrestre nei dintorni di Sestola (Modena) = Про локальну зміну горизонтальної складової магнітного поля Землі навколо Сестоли (Модена). Roma, G. Bertero, 1909 Gli elementi della elettricità atmosferica = Елементи атмосферної електрики. Roma, Casa Ed. L'elettricità, 1918 (Tip. Cartiere Centrali) Il blu del cielo e la costante d'Avogadro = Синє небо і стала Авогадро. Stabilimento Tipografico Toscano, 1915 La radiazione penetrante alla superficie ed in seno alle acque = Радіація, що проникає на поверхню та у воду. Pisa, Stabilimento Tipografico Toscano, 1912 La radiazione penetrante sul mare = Радіація, що проникає в море. Roma, G. Bertero, 1911 Misure di ionizzazione dell'aria su terraferma ed in mare, nota di D. Pacini = Вимірювання іонізації повітря на суші та на морі, записка Д. Пачіні. Pisa, Tipografia Pieraccini, 1908 Radiazione penetrante, nota di D. Pacini = Проникаюча радіація, замітка Д. Пачіні. Mondovì, Società Tipografica Monregalese, 1926 Sulle radiazioni penetranti presenti nell'atmosfera = Про проникаючу радіацію, наявну в атмосфері. Roma, Officina Poligrafica Italiana, 1909 Sulla perturbazione prodotta da un pallone aerostatico nel campo elettrico terrestre = Про збурення, створене аеростатичною кулею в електричному полі Землі. Roma, Officina Poligrafica Italiana, 1909

Примітки

Бібліографія

Посилання

A. De Angelis, N. Giglietto, L. Guerriero, E. Menichetti, P. Spinelli, S. Stramaglia, Domenico Pacini, un pioniere dimenticato dello studio dei raggi cosmici, prometeo.sif.it. Università di Pavia, Dati biografici e link ad articoli di Domenico Pacini pubblicati sul Nuovo Cimento, fisicavolta.unipv.it. Pacini, Domenico, in Enciclopedia Italiana, vol. 25, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1935. Domenico Pacini, in Liber Liber. Alessandro De Angelis, Pacini, Domenico, in Dizionario biografico degli italiani, vol. 80, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2014.