Ігор Едуардович Василе́вський ( 29 серпня 1956, Сталіно) — український художник, графік, педагог. Член Національної спілки художників України (1993). Заслужений художник України (2020).
Біографія Народився 29 серпня 1956 року в місті Сталіному (нині Донецьк, Україна). 1976 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи СамокишаПерсональна виставка І. Е. Василевського. / Шосткинський краєзнавчий музей.; 1985 року — Київський художній інститут, де навчався у Василя Чебаника, Андрія Чебикіна, Галини Галинської, Миколи Попова, Петра ЧобітькаВасилевський Ігор Едуардович на pinterest.com..
Мешкає у Сумах.
Бере участь в обласних, республіканських і зарубіжних мистецьких виставках з 1986 року. Персональні виставки проходили у Сумах (2014, 2016 2020, 2023), Конотопі (2015), Братиславі (1993), ГливиціПобожій С. І. Міжнародні пленери «Художня карта України» та «Moje miasto». З історії україно-польських мистецьких зв'язків // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 9 / Державний історико-культурний заповідник у м. Путивль. — Суми: Університетська книга, 2020. — С. 319..
Багаторазовий учасник міжнародних пленерів Maxim в Славську.
Брав участь у міжнародних мистецьких пленерах «Художня карта України», організованих галереєю мистецтв «Академічна» (Суми), та «Моє місто», який проходив у польському місті ГливиціПобожій С. Мистецькі пленери як форма культурного діалогу та академічної мобільності // Нові виміри духовності на початку ХХІ століття: матеріали VІ Міжнар. наук. конф., 24—25 трав. 2018 р. / Сумський держ. ун-т. — Суми, 2018. — С. 86—87..
Керівник студії живопису «О′Краса».
Роботи художника зберігаються у Сумському, Полтавському, Чернігівському художніх музеях, Музею в Гливиці, Братиславі, приватних колекціях.
Творчість Працює у галузі станкової графіки та станкового живопису. Серед робіт:
«Карпатські спогади» (1990); «День» (1992); «Діалог» (1992); «Згадуючи Пуссена» (1994, офорт, акватинта); «Поле» (2006); «Конотоп» (2007); «Путивль» (2010). </div>
Нагороди та відзнаки
2009 — Почесна грамота Українського фонду культури; 2016 — премія від фірми «Siatex» за твір «У серці Гливиці»; 2020 — звання Заслужений художник України.
Примітки
Література
Художники Сумщини: альб. Сумської обл. орг. Національної спілки художників України / відп. за вип. І. Гапоченко. — Суми: Собор, 2006. — С. 16—19 : іл. Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення: дослідження, розвідки, пошуки до біографічного збірника / авт.-упоряд. В. Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 44. Антонова Н. Графіка Ігоря Василевського / Надія Антонова // Образотворче мистецтво. — 2014. — № 4. — С. 70. Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / авт. тексту: С. Побожій, В. Ткаченко, І. Павленко. — Суми: Університетська книга, 2018. — С. 126—127 : іл. Побожій С. Майстер графіки і живопису. Ігор Едуардович Василевський // Золотий фонд нації. Все буде Україна / упоряд. В. В. Болгов. — Київ: Українська конфедерація журналістів, 2022. — С. 156 : іл.