Йозеф Пауль Крігер (; 25 травня 1893, Райсбах — 28 березня 1949, Фрайзінг) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія Син лікаря Людвіга Крігера і його дружини Терезії, уродженої Воллер. 8 серпня 1914 року вступив в Баварську армію, служив в піхоті. Учасник Першої світової війни. 31 січня 1920 року демобілізований і того ж дня вступив в баварську поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт.
З 26 серпня 1939 року — командир 468-го піхотного полку 268-ї піхотної дивізії. Учасник другого етапу Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 438-го піхотного полку 132-ї піхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, бився під Києвом і Керчю. 2 травня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 1 жовтня 1942 року — командир 7-го навчального піхотного полку, з 1 травня 1942 року — 866-го гренадерського полку 355-ї піхотної дивізії, яка діяла в Криму. 30 червня 1943 року відправлений в резерв і переданий в розпорядження групи армій «A» та коменданта Феодосії.
20 квітня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 22 серпня 1944 року — командир 325-ї дивізії охорони, дислокованої в Парижі, з 15 вересня 1944 року — 708-ї фольксгренадерської дивізії. 15 листопада 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ і більше не отримав призначень. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. В 1947 році звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (8 серпня 1914) Фанен-юнкер-єфрейтор (30 вересня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (15 листопада 19145) Фенріх (10 січня 1915) Заступник офіцера (11 квітня 1915) Лейтенант (16 травня 1915) Лейтенант поліції (1 жовтня 1919) Оберлейтенант запасу (31 січня 1920) Оберлейтенант поліції (20 грудня 1920) Гауптман поліції (1 листопада 1926) Майор поліції (1 грудня 1934) Майор (15 жовтня 1935) Оберстлейтенант (1 жовтня 1937) Оберст (1 жовтня 1940) Генерал-майор (1 квітня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (1 квітня 1915) 1-го класу (17 травня 1917) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з короною і мечами орден (1 липня 1915) орден з короною (4 липня 1920) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами (9 листопада 1916) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (13 лютого 1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (17 травня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (8 листопада 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (21 листопада 1939) 1-го класу (4 липня 1940) Німецький хрест в золоті (16 січня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (вересень 1942) Кримський щит (16 грудня 1943) Орден Корони Румунії, командорський хрест Орден Корони короля Звоніміра 1-го ступеня з дубовим листям (Незалежна Держава Хорватія)
Посилання
Біографічні дані і фотографії.