Галина Олександрівна Михайличе́нко (1 лютого 1947, Новосибірськ — 22 лютого 2011, Суми) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1990 року. Дружина Віктора, мати Сергія Михайличенків.
Біографія Народилася 1 лютого 1947 року в місті Новосибірську (нині Росія). 1970 року закінчила Ташкентське художнє училище імені Павла Бенькова, була ученицею Олександра Перова.
Працювала художником-постановником у Кемеровському, Ферганському, Сурхандар'їнському театрахГобелени Галини Михайличенко. Виставка гобелену. / Навчально-науковий інститут бізнесу, економіки та менеджменту Сумського державного університету.. З 1990 року — у Сумах: працювала оформлювачем художньо-виробничих майстерень та у Сумському театрі драми та музичної комедії; мешкала в будинку на вулиці Заливній, № 31-г, квартира № 340Михайличенко Галина Олександрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 98.. Померла у Сумах 22 лютого 2011 року.
Творчість Створювала декорації до вистав, гобелени з використанням мотивів природи, легенд і міфів Сходу. Авторка гобеленів:
«Дерево» (1981); «Колискова» (1982); «Південь» (1983); «У рідні країни» (1984); «Танок» (1987); «Дугоба» (1987); «Фархад» (1988); «Весна» (1989; 2007); «Східний мотив» (1989); «Осінь» (1989); «Фантазія» (1990); «Земля весняна» (1990); «Літо» (1991); «Осіннє листя» (1994); «Наяда» (1994); «Видіння» (1994); «Нічний метелик» (1995); «Букет» (1996); «Метаморфоза» (1996); «Ліхтарики» (1996); «Червоний мак» (1996); «Проллються дощі» (1997); «Літня фантазія» (1997); «Все минає…» (1997); «Елегія» (1997); «Імпровізація» (1997); «Лісний горіх» (1997); «Дотик» (1998); «Горобина» (1998); «Літня фантазія» (1998); «Біла квітка» (1998); «Травинка» (2000); «Паморозь на траві» (2000); диптих «Торс» (2000); «Суми. Яблуневий Спас» (2001); триптих «Ave, Maria» (2002); «Дерево життя» (2003, вовна, ручне ткацтво); «Сонях» (2003, вовна, ручне ткацтво); «Загублений рай» (2004); «Подих весни» (2004); «Автопортрет» (2006); «Калина» (2006, вовна, ручне ткацтво); «Квітень» (2007); «Весняний ранок» (2011). </div> Брала участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1979 року. Персональні виставки відбулися у Ферґані у 1990 році, Сумах у 1997—1998, 2007 та 2012 (посмертна) роках, Києві у 2004—2005, 2007—2009 роках.
Окремі роботи майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї історії міста Києва, Будинку-музеї Антона Чехова у Сумах, Сумському і Ферґанському художніх музеях, Музеї декоративно-ужиткового мистецтва Узбекистану в Ташкенті, Дирекції художніх виставок Міністерства культури Узбекистану.
Примітки
Література