Ві́льям Ро́ланд Га́ртстон (; 12 серпня 1947, Лондон) — британський шахіст, журналіст і автор книжок на шахову тематику, міжнародний майстер (1973).
Шахова кар'єра Гартстон народився у , (Міддлсекс, Англія), і відвідував Школу Лондонського Сіті, після чого вивчав математику в Коледжі Ісуса (Кембридж).
Від середини 1960-х до середини 1980-х був одним із найкращих англійських шахістів. Був багатократним медалістом індивідуальних (у тому числі золотим у 1973 і 1975 роках, срібним — 1967 і 1980). Від 1966 до 1978 року шість разів (у тому числі один раз на першій дошці) представляв свою країну на шахових олімпіадах, здобувши 3 медалі: золоту (за індивідуальний результат на 3-ій дошці у 1970 році) і дві бронзові (командну у 1976 році і на 2-й дошці у 1972 році). У 1973—1983 роках чотири рази брав участь у командних чемпіонатах Європи, здобувши командну бронзову медаль у 1980 роціOlimpBase.
Одного з найбільших успіхів на міжнародній арені досяг у 1972 i 1973 роках, посівши III місце (після Бента Ларсена і Вольфганга Ульманні, випередивши Властіміла Горта, Володимира Тукмакова, Волтера Брауна, Василя Смислова і Ульфа Андерссона) у престижному турнірі в Гастінгсі. Інші значимі здобутки:
II місце у Лондоні (1968, після Реймонда Кіна), III місце (1972, зональний турнір, після Йосипом Рукавиною і ), I місце у Сараєво (1976, турнір Босна), розділив III місце у Беер-Шева (1976, за Володимиром Ліберзоном і Яїром Крайдманом, разом з Драженом Маровичем), розділив III місце у Дечині (1976, після Буркхарда Маліха і , разом з Левом Альбуртом, Влодзімежем Шмідтом, , Милорадом Кнежевичом і Властімілом Янсою), розділив II місце в Есб'єрзі (1977, турнір Кубок Північного моря, після , разом з ), I місце у Лондоні (1984).
Найвищий рейтинг у кар'єрі було досягнуто 1 січня 1979 року, з результатом 2485 пунктів посів 4 місце (після Ентоні Майлса, Майкла Стіна і Джона Нанна) англійських шахістівFIDE rating history :: Hartston, William R.. Від 1990 року не бере участі у турнірах під егідою ФІДЕ.
У 1970-х і 1980-х співробітничав із BBC як ведучий телепрограм Play Chess, у яких також коментував партії матчів чемпіонатів світу із шахів. Працював також журналістом у газетах The Independent і Daily Express. Написав більше десятка книжок, присвячених шаховій тематиці.
Приватне життя У 1970—1977 роках Вільям Гартстон був першим з трьох чоловіків чеської гросмейстерки . Зі своєю другою дружиною, Елізабет Баннерман (1978), він має двох синів, Джеймса та Ніколаса.
Публікації How To Cheat At Chess («Як обманювати в шахах», 1977) Soft Pawn («М'який пішак» 1980) The Ultimate Irrelevant Encyclopaedia («Абсолютна нерелевантна енциклопедія», 1984) Kings of Chess («Королі шахів», 1985) Chess — The Making of the Musical («Шахи — створення мюзиклу», 1986) Drunken Goldfish and Other Irrelevant Scientific Research («П'яна золота рибка та інші нерелевантні наукові дослідження», 1988) How was it for you, Professor? («Як вам, професоре?», 1992) The Guinness Book of Chess Grandmasters («Книга рекордів Гіннеса серед шахових гросмейстерів», 1996) Teach Yourself Better Chess («Навчись краще грати в шахи», 1997) The Book of Numbers: The Ultimate Compendium of Facts About Figures («Книга чисел: найкращий збірник фактів про цифри», 2000) What Are the Chances of That? («Які на це шанси?», 2004) What's What — The Encyclopedia of Quite Extraordinary Information («Що є що — енциклопедія досить незвичайної інформації», 2005) The Encyclopedia of Useless Information («Енциклопедія непотрібної інформації», 2007) The Things That Nobody Knows («Речі, яких ніхто не знає», 2011) Even More Things That Nobody Knows («Ще більше речей, яких ніхто не знає», 2015) Allen & Unwin, ISBN 978-1782-3961-09 Sloths («Лінивці», 2019) A Brief History of Puzzles: 120 of the World's Most Baffling Brainteasers from the Sphinx to Sudoku («Коротка історія головоломок: 120 найдивовижніших у світі головоломок від Сфінкса до Судоку», 2019) The Encyclopaedia of Everything Else («Енциклопедія всього іншого», 2022)
Примітки
Посилання
"William Hartston" by Edward Winter