Андреа Геуґен (, до шлюбу Маєр (); 6 липня 1969, Ганновер, Німеччина — 13 жовтня 2021, Конгсберг, Норвегія) — німецька музикантка та письменниця.
Життєпис Народилася на півночі Німеччини в Ганновері. Через свою прихильність до британської попмузики, постпанку, готики та нью-вейву переїхала до Лондона у 1990 році. Там вона хотіла зробити кар'єру моделі та певний час працювала фетиш-моделлю, але усвідомила поверхневість модельної сцени і відмовилася від подальшої праці в індустрії.
Протягом двох років жила в сквотах в Лондоні. Там же вивчала езотерику, була пов'язана з різними магічними, язичницькими і чаклунськими колами та приєдналася до різних езотеричних і окультних груп Лондона, таких як Ілюмінати Танатероса і Орден Східних тамплієрів, а також стала членом Церкви Сатани Антона Ла-Вея.
Музичну кар'єру розпочала як бек-вокалістка дарк-метал гурту Cradle of Filth. Під час гастролей з гуртом познайомилася з Самотом, з яким згодом одружилася, народила доньку і розлучилася.
Геуґен повідомляла, що своє майбутнє бачить у написанні музики до фільмів і кіносценаріїв, а також сподівається знову опинитися перед камерою.
З 2002 року почала створювати свою музику під сценічним псевдонімом Nebelhexë. Згодом обрала псевдонім Андреа Небель (англ. Andrea Nebel) і повідомила, що хоче відродити свій проєкт Aghast.
У 2010 році Геуґен оголосила про новий проєкт в стилі дарк-ембієнт під назвою Aghast Manor, стиль якого придатний для використання треків саундтреками до фільмів.
13 жовтня 2021 року вона була вбита під час теракту в Конгсберзі.
Стиль
Музика Спочатку Геуґен писала музику в стилі гурту Death in June, потім планувала створити блек-метал гурт, але відмовилася від цього, оскільки їй важко давався гортанний вокал. У 1995 році випустила успішний дарк-ембієнт альбом під час перебування в дуеті Aghast. Під впливом її спілкування з лондонською неофолк-сценою в 1996 році заснувала проєкт Hagalaz' Runedance, натхненна цією сценою та окультною філософією, якої дотримувалась сама. Переїхавши до Норвегії, вона захопилася скандинавськими, кельтськими та середньовічними музичними традиціями, а також скандинавською магією.
У 2012 році вона висловила розчарування тим, що деякі журналісти неправильно витлумачують слова її пісень як такі, що стосуються «відьом у лісі, нацизму, природи чи забруднення довкілля», хоча в них «відносно чітко» йдеться про «інцест, самогубство друга, жорстоке поводження з дітьми чи самотність».
Писемна творчість З початку 2000-х також працювала над сценаріями для відео та фільмів. Вона написала рукописи жахів «Бабуся» та «За дзеркалами» для режисера Філа Бертема, а також сценарій короткометражного фільму «Тортури — це не культура».
З 1995 року Геуґен писала сюрреалістичні оповідання, вірші та соціально-критичні статті. Серед них часом трапляються гумористичні статті з повсякденного життя, написані, зокрема, для норвезької газети Rimfrost. Одна з її книг, «Прогулянки з ніччю», присвячена таким темам, як темний бік життя, міфи про вампірів, сучасна духовність та гумористичні історії з її незвичайного життя.
Дискографія
В складі Cradle of Filth
1993: The Principle of Evil Made Flesh.
В складі Aghast
1995: Hexerei im Zwielicht der Finsternis.
В складі Necromantia
1995: Scarlet Evil Witching Black.
В складі Satyricon
1996: Nemesis Divina.
Як Hagalaz’ Runedance
1997: When the Trees Were Silenced; 1998: The Winds that Sang of Midgard's Fate; 1999: Urd — That Which Was; 2000: Volven; 2002: Frigga's Web.
Як Nebelhexë
Студійні альбоми
2004: Laguz — Within the Lake; 2006: Essensual; 2009: Dead Waters.
Мініальбоми
2009: Nebelhexe & Jarboe — Don't Kill the Animals.
Відеокліпи
2003: Wake to Wither; 2006: Underworld; 2008: Dead Waters; 2008: In My Dreams I'm Free; 2009: Nebelhexe & Jarboe — Don't Kill the Animals.
Як Aghast Manor
2012: Gaslights; 2013: Penetrate.
Примітки