Євгенія Іванівна Овся́нникова (9 листопада 1909, Київ — 11 липня 1998, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1951 року.
Біографія Народилася року в місті Києві (нині Україна). Закінчила Харківський інститут організації території, після чого працювала інженером-геодезистом у Києві. 1950 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Григорія Світлицького, Іллі Штільмана, Олександра Фоміна.
Мешкала в Києві в будинку на вулиці Гоголівській, № 49, квартира № 52. Померла у Києві 11 липня 1998 року.
Творчість Працювала в галузі станкового живопису, писала пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
«Портрет дівчини» (1940); «Дніпро. Осінь» (1948); «На річці Ірпінь» (1949); «Полтавський пейзаж» (кінець 1940-х); «Тане» (1955; 1968); «Київська ГЕС будується» (1957); «Дніпро весняний» (1960); «Бузок» (1960); «Тут буде метро» (1960); «Дніпро перед грозою» (1963); «Велика Багачка» (1964); «Трипілля» (1965); «Київ. Бузок» (1965); «На етюдах» (1966); «Натюрморт з гранатами» (1968); «Весняні роботи на полі» (1969); «Весна на стадіоні “Динамо” в Києві» (1960-ті); «Човни на Видубичах» (1960-ті); «Зимове місто» (1960-ті); «Літо. Седнів» (1973); «Церква вдалині» (1974); «Березень» (1977); «Натюрморт. Осінь» (1977); «Київ. Церква у Ботанічному саду» (1978); «Натюрморт з маком» (1981); «Віта Поштова. Копиці» (1983); «Чорнобривці» (1987). </div> Брала участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних — з 1950 року. Експонувала свої твори у Берліні, Варшаві.
Окремі картини зберігаються в колекції Міністерства культури та інформаційної політики України у Києві, Третьяковській галереї у Москві.
Література Овсянникова Євгенія Іванівна // ;