Братиславська жупа/комітат, або Прешпорська жупа/комітат, або Пожонський комітат (, , раніше також; інші назви: PrešporokOttov historický atlas Slovensko. 2009. S. 86-87, Bratislava, для раннього комітату також: Preslava, ) — столична жупа/комітат Угорського королівства.

Огляд Братиславська жупа межує з австрійською землею Нижня Австрія та угорськими комітатами Нітра, Комарно, Дьєр і Мошон. На заході жупа межує з Моравою, на сході з Вагом, на півдні її з Дунаєм. Територія жупи у 1910 році становила 4370 км². В даний час територія жупи майже повністю знаходиться в Словаччині, лише невеликі частини в Угорщині та Австрії. Назва округу навіть не використовується для назви відповідного регіону, для якого використовуються назви Братислава та околиці, Подунайське, Трнава та околиці та Загір'я.

У Словаччині територія колишнього комітату майже ідентична районам Братислави ІV, Дунайська Стреда, Ґаланта, Малацьки, Пезінок, Сенець і Трнава, невеликі частини якої також поширюються на райони Шаля і Сениця.

Центр Адміністративним центром столицею до XVII століття були Братиславський Град і Шаморин. У 18 столітті Братислава стала центром.

Жупани Братиславської жупи в 1526—1918 роках Родина Пальфі (історично: Палффйовці) була спадковим префектом Братиславського Престолу з 1580 року.

1526—1527 Франтішек Батян (історично: Batthyány) 1527—1545 рр. Ян Салай (історично: Szalay) 1545—1551 Мікулаш Залм 1551—1555 рр. без жупана 1555—1574 Псалом Екхія 1574—1580 Мікулаш Салм молодший 1580—1600 Мікулаш Палфі (історично: Pálffy) 1600—1640 Штефан Палфі 1641—1653 Павол Палфі 1653—1679 Мікулаш Палфі 1679—1694 Ян Антон Палфі 1694—1732 Мікулаш Палфі 1732—1751 Ян Палфі 1752—1774 Кароль Павол Енгельберт Пальфі 1775—1791 Ян Леопольд Палфі 1792—1805 Кароль Ієронім Пальфі 1808—1809 Князь Юзеф Палфі 1816—1825 Леопольд Пальфі (адміністратор з 1810 р.) 1825—1827 Князь Юзеф Палфі 1827—1833 Фідель Пальфі 1834—1835 Фердинанд Пальфі 1835—1847 Фердинанд Леопольд Пальфі-Даун 1847—1848 Móric Pálfi 1867—1869 Йозеф Пальфі 1871—1874 Ян Пальфі 1875—1888 Штефан (Алойз Ладіслав Ян Непомуцький Міхал Антон Францішек) Естерхазі 1889—1893 Йозеф (Франтішек Серафінський Марія) Зічі 1893—1898 Юліус (Рудольф) Шалавський 1898—1902 Діоніс (Євген Алойз) Вай 1903—1917 Аурел (Юрай Олександр) Бартал 1917 — 5 листопада 1918 Юрай Смречаний (Szmrecsányi) 1918—1918 Золтан (Людовіт) ЯнкоFALLENBÜCHL, Zoltán: Magyarország főispánjai — Die Obergespane Ungarns, 1526—1848. Budapest: Argumentum Kiadó, 1994, s. 92 — 93., BOROVSZKY Samu: Magyarország vármegyéi és városai — Pozsony vármegye. Budapest, s. 575, Esterházy a Bartal a spresnenia Szalavszky a Zichy

Історія Певний тип територіальної одиниці, подібний до Братиславського комітату, існував ще у 9 столітті за часів Великої Моравії.

Братиславський комітат був одним з перших, що існував уже у Х столітті. На думку деяких угорських істориків, із середини XIII століття на території Братиславського комітату існувало два престоли: Малий Братиславський престол (Posonium minus) у західній частині Житнього острова і Великий Братиславський престол (Posonium maius), на решті території. Проте з кінця 13 століття, безумовно, існувала лише одна Братиславська. Тому ця думка, ймовірно, помилкова, і територія Малого престола, ймовірно, була лише на рівні службового округу.

У 1385 році Сигізмунд Люксембурзький віддав у заставу моравським маркграфам Братиславську столицю (а також 13 спишських міст) разом з Нітрою і Тренчиною, щоб отримати кошти для утвердження своїх претензій на угорський престол.

Войчянська резиденція предиалістів Вісім поселень предіалістів архиєпископа Естергомського на острові Житний були особливою територією. Центром була Войка на Дунаї, на честь якої і була названа столиця (Sedes praedialistarum Vajkensis, Sedes Archiepiscopalis Vajkensis). У першій половині вона поділялася на служебні округи: Верхній (Processus sedis Vajkensis superior) з селами Бач, Доброгошть, Киселиця і Войка та Нижній (Processus sedis Vajkensis inferior) з селами Дольний Бар, Моравське і Пінкове Крачани та Петрово.

Братислава і Трнава Братислава і Трнава були одними з найважливіших столиць, вони були одними з провідних центрів культурного життя Угорщини. У 1467 році в Братиславі було засновано Істрополітанський університет, а в 1606 році — євангелічну школу, попередницю ліцею, яка відіграла важливу роль у словацькому національному відродженні.

Трнава була центром рекатолицизації та університетським містом. Університет, заснований у 1635 році архієпископом Петром Пазманем (Pázmány), який мав переважно релігійну місію, навчав юристів, а з 1769 року, як перший в Угорщині, також лікарів.

1918 ріксьогодення в У 1918 році Братиславська жупа стала частиною Чехословаччини, а невеликі частини за Дунаєм увійшли до складу Угорщини та Австрії (підтверджено в 1920 році умовами Тріанонського договору). Братиславська жупа проіснував до кінця 1927 року, коли жупний устрій в Словаччині було скасовано.

В Угорщині частини жупи Братислава у міжвоєнний період увійшли до складу округу Дьєр-Мошон-Пожонь.

Під час війни у Словацькій Республіці (1939—1945) Братиславську жупу було відновлено, але її південна частина увійшла до складу Угорщини згідно з Віденським арбітражем і разом з невеликою окупованою частиною колишнього Нітранської жупи стала частиною новоствореної Нітра-Братиславської (Nyitra-Pozsony) жупи з центром у м. Нові Замки.

Після Другої світової війни окуповані частини знову були приєднані до Чехословаччини. В даний час територія Братиславської жупи поділена між Братиславським і Трнавським краями.

Національності Етнічний характер жупи був досить змішаним. Словаки переважно населяли північ і захід столиці, угорці жили на півдні, німці в Братиславі та інших містах і хорвати, які втекли сюди з Пониззя від турецького гніту.

Райони Спочатку Братиславська столиця було поділена на чотири службові округи: Перший, Другий, Третій і Четвертий (Processus primus, secundus, tertius і quartus). У 1806 році кількість службових округів зросла до шести: Загорський, Братиславський, Трнавський, Вонкайський, Горноостровський і Нижньоостровський.

У 1910 році територія Братиславської жупи була поділена на такі службові округи:

Братислава (Прешпорек) Шаморин Дунайська Стреда Ґаланта Малацьки Трнава Сенець Муніципальне місто: Братислава Міста зі створеним муніципалітетом: Трнава Модра Пезінок Святи Юр

Примітки

Інша література