Словаки в Хорватії (, ) — одна з 22 офіційно визнаних національних меншин Хорватії, яка повністю інтегрована в хорватське суспільство.Razgovor. Ján Petrík, izvanredni i opunomoćeni veleposlanik Slovačke Republike u RH: Želimo u EU, ali ne želimo izgubiti svoj identitet. Razgovarala Margareta Zouhar. str. 5, Hrvatsko slovo, Zagreb, petak, 7. ožujka 2003. За даними перепису 2011 року, у Хорватії налічувалося 4 753 словаки.Popis stanovništva 2011. godine
Історія
Словаки переселялися в Хорватію здебільшого в XIX столітті, і значно меншою мірою в XX столітті. Вони осідали переважно у Славонії та Барані, але словацькі поселення можна знайти і в інших куточках Хорватії, наприклад у Рієці, а в багатьох населених пунктах проживає лише кілька словацьких родин. Ці словаки походять здебільшого з гірських районів Північної Словаччини, які були перенаселеними та економічно відсталими. Чимало з них були селянами з бідного краю Кисуці на північному заході Словаччини.Vazanova, Jadranka. Ceremonial wedding tunes in the context of Slovak traditional culture. Proquest Information and Learning: Ann Arbor, 2008. До Славонії словаки потрапляли через південну Угорщину і потім Воєводину. Міграції полегшувалися тією обставиною, що всі території у межах переселення тоді входили до спільної Австро-Угорської монархії. Найбільше словаків прибуло наприкінці 1870-х років на запрошення графа Пеячевича з метою викорчування лісів і перетворення їх на родючі орні землі. Розвиваючи свої нові села, вони будували церкви, народні доми, засновували культурно-мистецькі товариства, футбольні клуби тощо. На початку війни за незалежність словаки цього краю стали на захист Хорватії, вступаючи в поліцію і 132-гу Нашицьку бригаду хорватської армії. Кілька добровольців боронили Вуковар. Подібним чином поводилися під час війни і представники словацької меншини в районі Джакова (Йосиповаць-Пунитовацький та Юр'єваць-Пунитовацький)
Словацьке походження мають кілька видатних хорватів, зокрема кардинал Юрай Гаулік, мовознавець Богослав Шулек і письменник Август Шеноа.
Словаки офіційно визнані автохтонною національною меншиною і як такі разом із хорватськими чехами обирають свого спеціального представника до парламенту Хорватії.
Географічне представлення Більшість хорватських словаків проживає в області Славонія, причому здебільшого в Осієцько-Баранській та Вуковарсько-Сремській жупаніях.
Згідно з переписом 2001 року, значну словацьку меншину мали такі населені пункти:
Міста: Ілок: 1044 (12,5%) Нашиці: 964 (5,57%)
Громади: Пунитовці: 658 (35,57%) Липовляни: 123 (3%) Врбаня: 72 (1,39%) Кошка: 50 (1,13%) Дренє: 34 (1,1%)
Села: Єлисаваць біля Нашиць Юр'єваць-Пунитовацький біля Пунитовців Марковаць Соляни
словацька мова відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин офіційно використовується в одній громаді та ще в одному населеному пункті Хорватії.
Культурне життя 1992 року засновано Союз словаків, який зосередився на збереженні словацької культури та мови, створивши свій часопис «Prameň» (Джерело). 1998 року створено Центральну бібліотеку словаків у Республіці Хорватія. В Ілоку існує Культурно-мистецьке товариство ім. Людевіта Штура (KUD Ljudevit Štur). На місцевому радіо в Нашицях, Ілоку і Джакові виходить в ефір щотижнева передача словацькою мовою.
Визначні особи
Людевіт Гай (1809—1872) — мовознавець Славолюб Едуард Пенкала (1871—1922) — інженер і винахідник Август Шеноа (1838—1881) — прозаїк Еміл Першка (1896—1945) — футболіст, журналіст, карикатурист та історик спорту. Домагой Віда ( 1989) — футболіст
Див. також Словацько-хорватські відносини Мови меншин Хорватії
Примітки
Посилання Союз словаків у Республіці Хорватія Središnja knjižnica Slovaka u RH — діє при Хорватській національній бібліотеці та читальні в Нашицях Матиця словацька в Липовлянах Gržiničová, Miroslava: Slováci v Rijeke a Prímorsko-goranskom kraji (Slovaci u Rijeci i Primorsko-goranskoj županiji) Slovenský svetový kalendar