Хамос, Кемош ( Камош (kemoš); ) - західносемітське божество війни, чий культ був розповсюдженний на території Моав. Головний бог народу моавитян (відомого як «народ Хамоса»Numbers 21:29Jeremiah 48:46), який неодноразово згадується в Біблії. Культ процвітав у залізну добу у Трансйорданії. Відповідно до він шанувався також амонітянами. В елліністичний та римський періоди його асоціювали з грецьким богом АресомSmelik, K. A. D. (2012). Chemosh. The Encyclopedia of Ancient History..
Більшість інформації про бога походить зі стели Меша (де він присутній на чолі війська), царя Меша з Моави, кінця IX ст. до н. е. Ідея, яка виражена в написі, нагадує релігійні погляди ізраїльтян, що містяться в Біблії. Коли Хамос розгнівався на свою землю, – пояснюється в написі, – він здав Моав ізраїльському царю Омрі (батькові Ахава), але пізніше він визволив Моав через руку царя Меші, якого він любив, і Меша приніс у жертву населення ізраїльських міст на честь Хамоса (). Культ Хамоса здійснювався на «узвишшях»1 Kings 11:7. На стелі Меша згадується бог Астар-Хамос (Ashtar-Chemosh), поєднання імені Хамос з ханаанським богом Астаром. Тексти з Ебла також свідчать про бога Каміса (Kamiš), якого знали та якому поклонялися в північній Сирії, ім'я якого включено до назви міста Каркемиш (Kar-kamiš), але невідомо, чи це той самий бог, що й моавітянський Хамос.
Біблія Насамперед Хамос вважався богом моавітян. Він називається моавітською гидотою, подібно до того, як Молох вважався мерзотою аммонітською (). Втім, одноразово Хамос названий божеством амонітян ().
Соломон побудував на честь Хамоса для своїх дружин моавитянок капище, яке існувало аж до правління Йосії і тільки при цьому царя було зруйновано (). Кілька разів Хамос згадується у книзі пророка Єремії.
Згадка у літературі Хамос згадується в першій книзі поеми Джона Мільтона "Утрачений рай", при цьому він постає одним з важливих сподвижників Сатани: За Молохом – Хемос, божок Моаву,
Що од квітучих виноградів Сибми
До Моря Мертвого вздовж узбережжя
На сороміцьких гульбищах витав
І під ім’ям Пеора спокусив
Ізраїльтян, коли ішли з Єгипту.
Ним зваблені, накликали на себе
Біду. Та потяг сластолюбних гульбищ
Їх млоїв знов – бо і в гаях Еннома
Сплітались у задушливих обіймах
Жорстокість Молоха й Хемоса хіть,
Аж Іосія-цар прогнав їх геть411 примітка: Хемос, божок Моаву… – за Біблією, бог племені на Схід од Мертвого моря, де, йдучи з Єгипту, ізраїльтяни зупинялись на постій і «розпутничали з дочками Моаву» та «пристали до Ваал-Пеора». За це ревнивий бог ізраїльтян наслав на свій народ пошесть, од якої згинуло їх 24 тисячі (Числа, XXV, 1-9). у поетичному зображенні Мілтона, Пеор – це той же Хемос. Ритуальні грищатна його честь так припали до вподоби ізраїльтянам, що вони іще понад 750 років оддавалися їм, як випливає з Біблії. Потім фанатичний цар Іосія, убиваючи жерців, палячи, руйнуючи, викидаючи з могил кості, – насаджував єдиного абстрактного бога. З цього читач краще збагне напругу Мілтонової оповіді.. (пер. Олександр Жомнір)
Примітки
Література Dearman, A., ed. (1989). Studies in the Mesha inscription and Moab. Atlanta. Müller, H.-P. (1999). “Chemosh.” Dictionary of deities and demons in the Bible, 2nd ed.: 186–9. Leiden. Smelik, K. A. D. (2012). Chemosh. The Encyclopedia of Ancient History.