Меда́ль Емі́ля Піка́ра () — наукова нагорода, названа на честь французького математика члена Паризької академії наук з 1889 року Еміля Пікара, яку кожні 6 років присуджує видатному математику Інститут Франції (Французька академія наук).
Через два роки після смерті Еміля Пікара, у 1943 році, його вдова створила Фонд Еміля Пікара для фінансування нагороди з його іменем. Медаль вручається раз на шість років. Першу нагороду було вручено у 1946 році" Émile Picard " — voir au paragraphe " Fondation Émile Picard ".
Лауреати нагороди Лауреатами медалі Еміля Пікара були
1946: Моріс Фреше, «за його роботи з обчислення ймовірностей і математичної статистики» 1953: Поль Леві, «за всі його здобутки в галузі аналізу та теорії ймовірностей» 1959: Анрі Картан, «за всі його математичні праці» 1965: Шолем Мандельбройт, «за його здобутки в галузі сучасного аналізу» 1971: Жан-П'єр Серр, «за всі його здобутки в галузі математики» 1977: Александр Гротендік, «за всі його здобутки в галузі математики» 1983: , «за роботи в галузі алгебричної геометрії» 1989: , «за роботу над структурою та представленнями дійсних і p–адичних напівпростих груп» 1995: , «за всі його здобутки в галузі математики» 2001: , «за всю його роботу з об'єднання у широкому синтезі аналізу операторних алгебр фон Неймана з алгебричною теорією обгортуючих алгебр, що дозволило нинішній появі теорії квантових груп». 2007: , «за результати, отримані ним у теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних, комплексному аналізі та глобальному аналізі на різновидах» 2012: , «за його фундаментальну, надзвичайно актуальну роботу в алгебраїчній та арифметичній геометрії, котангенсному комплексі, формулі Пікара-Лефшеця, теорії Годжа та логарифмічній геометрії» 2018: , «за роботу з напівкласичного наближення та квантового хаосу» 2025: , «за його роботу про p-адичні групи та ».
Примітки
Посилання .