Олександр Григорович Наза́ренко (9 червня 1926, Війтівці — 18 березня 2015, Вінниця) — український живописець; член Вінницької організації Спілки художників України з 1976 року. Заслужений художник України з 2009 року. Батько художника Олександра Назаренка.
Біографія Народився 9 червня 1926 року в селі Війтівцях (нині Вінницький район Вінницької області, Україна) у селянській сім'ї. Протягом 1944—1950 років навчався у художній студії в Москві в Івана Косміна, у 1951 році — у художній студії у Вінниці в Аркадія Сороки.
Упродовж 1951—2004 років працював у Вінницьких художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України. Мешкав у Вінниці в будинку на вулиці Пушкіна, № 2, квартира № 2Назаренко Олександр Григорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 103.. Помер у Вінниці 18 березня 2015 року.
Творчість Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював тематичні та історичні картини, пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:
«Галочка» (1962); «Літо» (1965); «Олена» (1969); «Солістка заслуженого ансамблю „Подолянка“ С. Крячко» (1971); «Медсестра Л. Ліпко» (1972); «У землянці» (1972); «Провели» (1974); «До рідного дому» (1975); «Герой Радянського Союзу Костюк» (1975); «Прощання» (1976); «Музикознавець О. Зуєв» (1979); «Бузок» (1980-ті); «Роки навчання Григрія Сковороди» (1981); «Доярка Н. Кравчук» (1981); «У шпиталі» (1985); «Циганка» (1986); «Осінній ранок» (2008); «Центральний парк у Вінниці» (2009); «Біля річки» (2010); «Ранок» (2011); «Теплий день» (2012); «Осінь» (2013); «Натюрморт із кавуном» (2014); «Натюрморт із динею та виноградом» (2014). </div> Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1951 року. Персональні виставки відбулися у Вінниці у 1976, 2003—2004, 2006 роках.
Окремі роботи зберігаються у Вінницьких художньому і краєзнавчому музеях, Донецькому і Хмельницькому художніх музеях, Житомирському краєзнавчому музеї.
Примітки
Література