Ніґун

Ніґун, або нігун (множина: ніґунім або нігунім) (, наспів або мелодія) — це форма хасидської пісні або мелодії, наспів, частіше за все, без слів, або вокальна композиція, з часто повторюваними звуками-фразами типу «Ой-ой-ой», «Бім-Бім-Бам», «Лай-Лай-Лай», «Яй-Яй-Яй» або «Ай-Ай-Ай» замість формальних текстів. Ніґунім є особливо центральним у богослужінні в хасидському юдаїзмі, який розробив власні структуровані душевні форми, щоб відобразити містичну радість інтенсивної молитви (двейкут).

Ніґунім — це здебільшого імпровізація, хоча вони можуть базуватися на тематичних уривках і бути стилізованими за формою, відображаючи вчення та харизму духовного керівництва конгрегації чи її релігійного руху. Часто виконується хором. Іноді ніґун може містити цитати з Тори, біблійні вірші або цитати з інших класичних єврейських текстів. Деякі ніґуни співаються як плачі-голосіння, тоді як інші можуть бути радісними або переможнимиMusic In Kaballah, The Nigun's Influence on the Soul From the book Shirat HaLev (The Song of the Heart) by Shmuel Stern – Translated by Gita Levi. Accessed February 2014..

Ніґун, ніґунім — частина хасидських практик Відродження інтересу до єврейської музики, клезмеру було викликано також завдяки популярності хасидизму. Різні хасидські династії (групи, течії) мають власні ніґунім, які складаються їхнім ребе, або лідером династії. Хасиди збираються на свята, щоб співати хором. Є застільні ніґуни, що часто супроводжуються вживанням горілки.

Існують також ніґуни для індивідуальної медитації, які називаються «ніґунім двейкус» — від «двейкут» (з'єднання (з Богом)). Вони, як правило, набагато повільніші, ніж ніґуни застільні, і майже завжди співаються без тексту.

Баал Шем Тов, засновник хасидизму, говорив про ніґунім двейкус як про містичні «пісні, які виходять за рамки складів і звуків». Кілька мелодій, які приписують йому, співаються й сьогодні.

Деякі ніґуни походять з неєврейських джерел. Євреї-хасиди, спираючись на практику свого засновника рабина Ісраеля Баал Шем Това, адаптували славні та українські народні пісні, приписуючи їм новий духовний вимір.

Так наприклад, хасиди ХаБаД взяли за основу французькі мелодії «Марсельєзи» та «Маршу Наполеона», а також російські чи німецькі застільні пісні як частину свого ритуалу-літургії. Багато хасидів вважають, що ці пісні в їхніх світських формах перебувають у духовному вигнанні. Пристосовуючи їх до літургійних форм, вони «піднімають святі іскри», відповідно до вчення системи кабали рабина Іцхака Лурії. (Те саме обґрунтування використовується для використання арабських мелодій для сефардських пізмонім — традиційних єврейських пісень). Процес триває донині, час від часу з'являються нові ніґунім, або обробки старих.

Ніґунім зазвичай співають на хасидських зборах (Tish / Farbrengens), коли велика кількість послідовників збирається разом, щоб співати та обговорювати духовні концепції. За повір'ям, коли ви співаєте ніґун, у кімнаті з'являється душа рабина, який його створив. У святкових випадках ніґунім — це, перш за все, радісні мелодії. У свято Сімхат Тора, найрадісніший день у календарі, у синагозі під час танцю з сувоями Тори співають палкі ніґунім.

Серед різноманіття хасидських династій визначними є різні стилі ніґунім, що відображають альтернативні духовні шляхи кожної групи. До них відносяться емоційна творчість Брацлава, підбадьорливі марші Гера, харизматична віра Каліва та інтелектуальний зміст ХаБаДу.

Калівер ніґунім

Династія Каліверів почалася з рабина Іцхака Ісака Тауба (1744—1828) з Надькалло (на їдиш Kaliv), Угорщина. Він був першим хасидським Ребе в Угорщині. Його ініціював рабин Лейб Сара, учень Баал Шем Това. Рабі Лейб вперше зустрів рабина Ісаака, коли той був маленькою дитиною, маленьким пастухом. Рабин Лейб сказав його матері, вдові, що її сину судилося стати великим цадиком. Він відвіз маленьку дитину до Нікольсбурга, щоб навчатися у рабина Шмельке з Нікольсбурга. Рабин Ісаак став великим Ребе і був відомий як «Солодкий співець Ізраїлю». Він створив багато популярних хасидських мелодій. Часто він переробляв угорські народні пісні, додаючи єврейські слова. Він навчав, що мелодії, які він чув, насправді походили зі Святого Храму в Єрусалимі і були втрачені серед народів протягом багатьох років, і він знайшов їх і повернув єврейському народу.  Він сказав, що доказом того, що це правда, є те, що невірний народ, який навчить його пісні, забуде її, щойно ребе вивчить її. Він був відомий тим, що написав традиційну угорську хасидську мелодію Szól a kakas már. Коли Лейб Сара знайшов його, він заспівав угорською пісню, яку знав від пастухів, Erdő, erdő, яку він адаптував до юдаїзму, змінивши слова. У версії Іцака Айзека любов у пісні стосується Шехіни (Божественної Присутності), яка перебуває у вигнанні до Месії: "The Singing Tzaddik"Ліс, о ліс, який ти великий! Троянда, о троянда, яка ти далека! Якби ліс не був таким просторим, Моя троянда не була б так далеко. Хто виведе мене з лісу, І поєднати мене з моєю трояндою? Потім він заспівав це так, як це почув рабин Лейб Сара.

Вигнання, о вигнання, який ти великий! Шехіна, Шехіна, яка ти далека! Якби вигнання не було таким великим, Шехіна була б не так далеко. Хто виведе мене з вигнання, І об’єднати мене з Шехіною?Ще одна відома пісня Калівера Ребе – Sírnak, rínak a bárányok – також угорською мовою.

Крім того, є чудова пісня «Kol Haberuim» Баруха Левіна, слова якої звучать так:Ця кімната закрита, але з ніґуном...

ХаБаД ніґунім

Ніґуни з династії ХаБаД захоплюються в хасидизмі за їхню інтелектуальну глибину. Мета хасидської думки ХаБаД — сформулювати хасидську філософію у філософському дослідженні, щоб пробудити внутрішній емоційний екстаз.

Хабадські ніґунім говорять про два типи хасидів: практичний «Овейд» (від слова עבודה (івр.) — служіння) та інтелектуальний «Маскіль» (від слова הסקאלה — інтелектуальне вивчення). Обидва вони об'єднані в містичному запалі хасидизму «двейкут», але головна мета служіння співом — втілити їхнє натхнення в практичні дії, тоді як основна мета інтелектуального осмислення — досягти глибшого розуміння хасидської думки. Ця диференціація дає змогу цілісно поєднати інтелектуальні цілі Хабаду з емоційною радістю та пошуком душі. Другий Ребе Хабаду, Довбер Шнеурі, розрізняв основний хасидський «ентузіазм» і хабадську мету інтелектуально створеного «екстазу». Ентузіазм виражається в емоційному піднесенні, відображеному в емоційному ніґунім. Екстаз — це внутрішнє емоційне сприйняття, яке може бути стриманим у зовнішньому вираженні, коли це підходить. Медитативний характер багатьох хабадських ніґунів виражає це. Серед них: Ніґун Шаміль"Nigun Shamil: The Soul Endlessly Yearning for What It Has Always Never Been. та Коль ба-Яар — ніґуни із чотирьох строф, Цом'о Лехо Нафші та Цом'о Лехо Нафші український (що співається українською),Гахана Ніґун, Анім Зміройс, Став я піту, Гу Елокейну.

Ніґунім руху Мусар Рух Мусар також використовував ніґун, базуючись на усвідомленні того, як музика впливає на внутрішній стан. У XIX столітті рух Мусар розвинув власні характерні традиції співу ніґунім. У XXI столітті досі ніґунім використовується на початку та в кінці практик руху Мусар.

Ніґун «Міпней ма» (Mipney ma)

Дивись також Клейзмер Брацлавські хасиди Рош га-Шана Дервіші Духовні практики Медитація Імпровізація Хасиди

Примітки

Література Pinson, DovBer, Inner Rhythms: The Kabbalah of Music, Jason Aronson, Inc. 2000. Чудові розділи про історію єврейської музики, різні типи та використання хасидських ніґунімів тощо. Стерн, Шмуель, Шират ХаЛев (Переклад «Пісня серця») Переклад Гіти Леві.

Посилання CMusic - тексти та рецензії на Chasidus Music Духовна єврейська музика в Bandcamp Каббала музики Шаміль Ніґун Марш Наполеона Музика в Кабалі Бяла Ніґунім Модзицер Ніґунім Ніґун з етномузикознавчої точки зору Слухайте сотні Chabad Nigunim онлайн Ніґун, про єврейську музику chabad.org Неохасид - хасид без кордонів Сила Ніґуну Музика Баруха Левіна