Аневризма черевної аорти — патологічне розширення (аневризма) аорти — основної кровоносної судини, яка йде від серця вниз через черевну порожнину до решти тіла. Черевна аорта є найбільшою кровоносною судиною в організмі та зазвичай має ширину близько 2—3 см.
У клінічній практиці граничним показником для діагностування аневризми зазвичай вважають діаметр >3 см. У понад 90 % випадків патологічне розширення локалізується нижче рівня відходження ниркових артерій.
Етіологія та патогенез Провідним етіологічним фактором вважають дегенеративні атеросклеротичні зміни стінки судини. Гістологічні дослідження підтверджують наявність атеросклеротичних бляшок у понад 90 % пацієнтів, що супроводжується оклюзивними ураженнями інших артеріальних басейнів.
Морфологічні особливості:
Деградація екстрацелюлярного матриксу: відбувається руйнування середньої оболонки (медії) стінки аорти. Зміна складу стінки: спостерігається зниження вмісту еластину та компенсаторне підвищення рівня колагену. Втрата резистентності: ці процеси знижують еластичність і міцність судини, що під дією артеріального тиску призводить до прогресуючого розширення та створює загрозу розриву. Розрив аневризми черевної аорти супроводжується масивною кровотечею, яка у більшості випадків є летальною.
Клінічна картина та діагностика Перебіг захворювання переважно безсимптомний. Аневризми часто стають випадковими знахідками під час обстежень з приводу інших патологій, що ускладнює точне визначення їх поширеності в популяції.
Епідеміологічні та прогностичні особливості:
Статевий диморфізм: у жінок аневризма черевної аорти зустрічається у 6 разів рідше, ніж у чоловіків, проте ризик і швидкість розриву у пацієнток є вищими. Оцінка ризиків: ключовим предиктором розриву є діаметр аневризми. Що вища швидкість збільшення розмірів аорти, то критичнішим стає ризик летального ускладнення. Прогнозування моменту розриву залишається однією з найскладніших проблем сучасної судинної хірургії.
Див. також Серцево-судинні захворювання
Примітки