Степан Арсенійович Мощенко (, станція Ханженкове, тепер у складі міста Макіївки Донецької області — ?) — радянський партійний діяч, редактор газет, секретар Ізмаїльського обласного комітету КП(б)У.
Біографія Закінчив два курси Горлівського гірничого технікуму.
У 1921—1922 роках — технічний секретар районної комісії допомоги голодуючим у місті Горлівці Донецької губернії.
У 1922—1923 роках — завідуючий корпункту (біржі праці) в місті Горлівці Донецької губернії.
У 1923—1924 роках — діловод шахткому гірничих робітників в Щербинівці Донецької губернії.
У 1924—1925 роках — політичний секретар міськпромучу в Щербинівці Донецької губернії.
У 1925 році — завідувач економічного відділу районного комітету комсомолу (ЛКСМУ) в Щербинівці Донецької губернії.
У 1925—1926 роках — завідувач відділу культури (культвідділу) шахткому гірничих робітників в Щербинівці Донецької губернії.
У 1926—1928 роках — завідувач відділу культури (культвідділу) Жовтневого шахткому гірничих робітників у Криворіжжі на Дніпропетровщині.
Член ВКП(б) з 1927 року.
У 1928—1929 роках — інструктор культвідділу Всеукраїнського профспілкового комітету гірничих робітників у Харкові.
У 1929—1930 роках — завідувач культвідділу районного комітету гірничих робітників у місті Красний Луч на Луганщині.
У 1930 році працював редактором багатотиражної газети Спілки гірничих робітників у місті Красний Луч.
У 1930—1931 роках — редактор районної газети в місті Сніжне на Донбасі.
У 1931—1933 роках — заступник редактора міської газети в місті Красний Луч Донецької області.
У 1933—1935 роках — редактор районної газети в селищі Мілове Старобільської округи.
У 1935—1936 роках — відповідальний секретар міської газети в місті Горлівці Донецької області.
У 1936—1940 роках — редактор міської газети в місті Костянтинівці Донецької (Сталінської) області.
У 1940 році — завідувач відділу пропаганди і агітації Костянтинівського міського комітету КП(б)У Сталінської області.
У 1940—1941 роках — 2-й секретар Костянтинівського міського комітету КП(б)У Сталінської області.
З літа 1941 до 1942 року був командиром батальйону 22-го будівельного району 8-ї саперної армії Південно-Західного фронту, учасник німецько-радянської війни.
У 1942 році — в резерві Сталінського обласного комітету КП(б)У.
До листопада 1942 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Сталінського обласного комітету КП(б)У.
З листопада 1942 року — інструктор відділу кадрів ЦК КП(б)У.
У березні — листопаді 1945 року — завідувач сектору Управління кадрів ЦК КП(б)У в Києві.
У листопаді 1945 (затверджений в березні 1946) — вересні 1952 року — секретар Ізмаїльського обласного комітету КП(б)У із кадрів.
У травні (затв.) 1953 — після 1954 року — завідувач відділу адміністративних і торгово-фінансових органів Закарпатського обласного комітету КПУ.
Подальша доля невідома.
Звання старший політрук
Нагороди орден «Знак Пошани» (23.01.1948) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Почесна грамота Президії Верховної ради Калмицької АРСР.
Примітки
Джерела Мощенко Степан Арсеньевич газета «Радянська Україна» (Київ), 10.02.1948