Українознавчий клуб «Спадщина» — одне з перших неформальних об'єднань національно свідомих науковців та інтелектуалів в Україні, засноване в грудні 1987 року при Київському Будинку вчених Академії наук УРСР.
Метою Українознавчого клубу «Спадщина» було сприяти духовно-культурному відродженню України, що збудило б у суспільстві потребу мати свою державу. Серед форм діяльности: просвітницька діяльність, підвищення рівня історичних, соціально-політичних знань, участь в охороні пам'яток історії та культури, захист довкілля тощо.
Засновниками клубу стали Віктор Кулинич, Іван Заєць, , Леонід Дмитренко (Олекса Негребецький), Павло Загороднюк, Олександр Мосіюк, Бородай Михайлина Дмитрівна (19.11.1946, с. Острів). Сестра Степана Бородая. Співорганізаторка Київського українознавчого клубу при Будинку вчених «Спадщина»; заступник голови ТУМ у м. Київ (1989—1992), , Ярослав Федорин та інші. Протягом першого року існування «Спадщини» заяви про вступ до клубу подали 182 особи.
Серед питань, які порушив Українознавчий клуб «Спадщина»: підвищення престижу української мови, повернення до українського правопису, відновлення історичної символіки, повернення в історичний дискурс імені Михайла Грушевського та його історичних праць, відродження Києво-Могилянської академії, заснування музею Івана Гончара тощо. Учасники клубу доклали чимало зусиль до створення в 1989 році Народного руху України за перебудову.
Члени клубу виступали за закриття Чорнобильської атомної електростанції, зупинення будівництва АЕС на території України; 13 листопада 1988 року організували й провели в Києві екологічний мітинг за участі представників Литви, Естонії та Вірменії.
Заснування клубу Жовтень 1987 року — з'явилась ідея створити українознавчий клуб при Будинку вчених Академії наук УРСР.
Листопад 1987 року — ініціативна група молодих науковців зустрілася з директоркою Київського Будинку вчених й запропонувала створити Українознавчий клуб «Спадщина».
16 грудня 1987 року — відбулось засідання Правління Ради Будинку вчених, на якому затверджено рішення створити клуб.
27 січня 1988 року — у Великій залі Київського Будинку вчених відбулись Установчі збори Українознавчого клубу «Спадщина».
Гості клубу Українознавчий клуб «Спадщина» періодично запрошував виступити з лекціями відомих українських фахівців. Серед них:
Іван Дзюба. 24.02.1988. «Українська національна культура як цілісність». Зоя Хижняк. 16.05.1988. «Історія і сучасні проблеми Києво-Могилянської Академії». Андрій Бурячок. 5.09.1988. «Проблеми оновлення українського правопису.» Богдан Горинь. 19.09.1988. «Життя і творчість українського скульптора Олександра Архипенка». Ярослав Дашкевич. 5.12.1988. Виступ на заході «Вечір Михайла Грушевського». Микола Жулинський. 14.05.1990. Лекція про архів Володимира Винниченка. Оксана Забужко, Богдан Якимович, Вадим Скуратівський, Михайло Брайчевський, Олесь Сергієнко, Володимир Черняк, та інші.
Екологічний мітинг
Вечір Михайла Грушевського 5 грудня 1988 року Українознавчий клуб «Спадщина» провів в Актовій залі Секції суспільних наук Академії наук (нині вул. Грушевського, 4) вечір Михайла Грушевського. Зала була заповнена вщерть, люди не лише сиділи на сходах, а й стояли.
Підготовчу роботу з організації заходу виконав Микола Жарких. Про цю подію він зробив звіт у самвидавному Альманасі українознавства «Спадщина» та написав про це у своїх спогадах. Це було перше за багато десятків років зібрання істориків і шанувальників видатного українця, чиє добре ім'я після десятиліть замовчувань та заборон нарешті повернули в українське суспільство.
Головну доповідь зробив історик, член «Спадщини», згодом лауреат Шевченківської премії 2002 року Сергій Білокінь. 40-хвилинна імпровізація львівського історика, вдалого оратора Ярослава Дашкевича справила враження — аудиторія аплодувала стоячи.
Примітки
Див. також Український культурологічний клуб
Джерела Леонід Добрянський. Спогади про українознавчий клуб «Спадщина» в Києві 1987—1991 років. — Видавництво Веселка, Київ, 2024. — 122 с. Олександр Мосіюк: «Ми тоді врятували Київ від кровопролиття. Коли проливається кров, влада стає жорсткішою, більш репресивною» | Український тиждень, 2 грудня 2023 Пішта А. Я. Формування та діяльність неформальних організацій на Київщині у період перебудови // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Том 36 (75) № 3, 2025. с. 138-145. CC BY 4.0 ISSN 2663-5984 (print), ISSN 2663-5992 (online)