Василь Павлович Гайчу́к ( 21 червня 1955, Київ) — український живописець. Чоловік художниці Тамари Гайчук-Білоусової.
Біографія Народився 21 червня 1955 року в місті Києві (нині Україна). Син співака Павла Гайчука та скульптора Таїсії Гайчук-Раздоської. 1970 року закінчив Київську художню школу імені Тараса Шевченка.
З 1981 року працював реставратором у Київському музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.
Творчість Автор станкових картин, виконаних у своєрідній техніці поєднання живопису з елементами графіки й колажу. Серед робіт:
«Єретик» (1979); триптих «Скіфський постріл» (1980); «Даждьбог» (1981); «Олег біля стін Константинополя» (1982); «Сага» (1982); «Одеська молдаванка» (1985); «Пам’яті Ніко Піросман» (1985); «Талліннська кав’ярня» (1990); «Старий Київ» (1990); «Старий Поділ» (1990); «Подільські історії» (1990); «Апі – праматір скіфів» (1999); «Руни» (1999); «Зустріч на вулиці» (1999); «Людина дощу» (2004); «Корабельний тесляр» (2004); «Коридор» (2004). </div> Роботи зберігаються у Харківському художньому музеї, Театральному музеї імени Олексія Бахрушина у Москві.
Література