«В інтернеті ніхто не знає, що ти собака» () — приказка та інтернет-мем про анонімність в Інтернеті, що виникла як підпис до карикатури, намальованої Пітером Штайнером та опублікованої в «Нью-Йоркері» 5 липня 1993 року. Малюнок зображає двох собак: одна сидить за комп'ютером і вимовляє цю саму фразу, а друга сидить поруч і уважно її слухає. У англійській мові підпис до карикатури став сталим виразом та приказкою. Станом на 2013 рік Штайнер заробив від 200 до 250 тис. доларів на перевиданні карикатури, і на той час вона стала найбільш тиражованою карикатурою з «Нью-Йоркера».

Історія Пітер Штайнер, карикатурист і дописувач журналу «Нью-Йоркер» з 1979 року, розповів, що хоча у 1993 році у нього був онлайн-акаунт, він не відчував тоді особливого інтересу до інтернету. Він намалював карикатуру лише в стилі «придумай підпис», в яку, як він пригадує, не вкладав жодного «глибокого» сенсу, бачачи, що вона спочатку привернула мало уваги. Малюнок був опублікований у випуску журналу «Нью-Йоркер» від 5 липня 1993 року на 61 сторінці. Пізніше автор казав, що коли його карикатура зажила власним життям, він відчув себе так, ніби створив «смайлик» і «не може збагнути, що вона настільки широко відома і впізнавана».

6 жовтня 2023 року оригінальна робота була продана на аукціоні ілюстративного мистецтва за 175 тис. доларів.

Контекст Колись ексклюзивна сфера діяльності урядових інженерів та науковців, Інтернет на той час став предметом обговорення в таких журналах широкого профілю, як «Нью-Йоркер». Засновник компанії і ранній інтернет-активіст у статті в журналі «Тайм» у 1993 році зазначав, що «справжньою ознакою того, що інтерес громадськості досяг критичної маси, стала карикатура, надрукована влітку цього року в журналі „Нью-Йоркер“, де були зображені два підковані в комп'ютерних технологіях собаки».

За словами , тодішнього редактора карикатур у «Нью-Йоркері», «карикатура резонувала з нашою настороженістю щодо легкого фасаду, який може побудувати будь-хто з елементарними знаннями HTML».

Підтекст Карикатура символізує звільнення від упереджень щодо інших під час користування інтернетом. Соціолог пояснює: «Ви можете бути тим, ким хочете бути. Ви можете повністю перевизначити себе, якщо захочете. Вам не потрібно так сильно турбуватися про те, в які рамки вас ставлять інші люди. Вони не дивляться на ваше тіло і не роблять припущень. Вони не чують твого акценту і не роблять припущень. Вони бачать лише ваші слова».

Карикатура передає розуміння приватності в Інтернеті, що передбачає можливість надсилати та отримувати повідомлення, створювати та підтримувати вебсайт, за маскою анонімності. Лоуренс Лессіг припускає, що «ніхто не знає», тому що інтернет-протоколи не вимагають від користувача підтверджувати свою особу. Хоча локальна точка доступу, наприклад, в університеті може вимагати підтвердження особи, вона зберігає таку інформацію приватно, не поширюючи її назовні.

У дослідженні Морахана-Мартіна та Шумахера (2000), присвяченому компульсивному або проблемному використанню Інтернету, обговорюється це явище, і висловлюється припущення, що здатність представляти себе за маскою комп'ютерного екрана може бути частиною примусу до виходу в мережу. Цю фразу можна сприймати «як таку, що означає, що кіберпростір буде визвольним, оскільки стать, раса, вік, зовнішність чи навіть „собача“ приналежність потенційно відсутні або ж сфабриковані чи перебільшені з безконтрольною творчою ліцензією для безлічі цілей, як законних, так і незаконних», і це розуміння перегукується із заявами, зробленими у 1996 році , ключовою фігурою в історії Usenet. Ця фраза також вказує на легкість комп'ютерного кросдресингу: представлення себе як особи іншої статі, віку, раси, соціального, культурного чи економічного класу. У схожому сенсі, «свобода, якою користується собака, — це свобода „проходити“ як частина привілейованої групи; тобто, людських користувачів комп'ютерів з доступом до Інтернету».

У популярній культурі

Карикатура надихнула на написання п'єси «Ніхто не знає, що я собака» Алана Девіда Перкінса. П'єса розповідає про шістьох людей, які не можуть ефективно спілкуватися з людьми в реальному житті, але знаходять у собі мужність анонімно спілкуватися в Інтернеті. На честь цього мультфільму був названий інтернет-пакет Apple . Книга «Аутентифікація: Від паролів до відкритих ключів» Річарда Е. Сміта містить на обкладинці карикатуру Штайнера, а на звороті обкладинки відтворено собаку з рисунка. На карикатурі Каамрана Хафіза, опублікованій в «Нью-Йоркері» 23 лютого 2015 року, зображена схожа пара собак, які спостерігають за своїм господарем, що сидить за комп'ютером, і одна з них запитує іншу: «Пам'ятаєш, коли в Інтернеті ніхто не знав, хто ти такий?». Ця фраза стала часто використовуваним рефреном у дискусіях про Інтернет і, таким чином, перетворилася на інтернет-мем.

Примітки

Література