Копроліт із Ллойд-банку — це великий копроліт, скам'янілий зразок людських фекалій, знайдений Йоркським археологічним фондом під час розкопок поселення вікінгів Йорвік (сучасний Йорк) у північній Англії.
Історія та опис
Копроліт був знайдений у 1972 році в Йорку під місцем, де мала бути зведена філія Ллойд-банку (по вулиці Пейвмент). Можливо, цей копроліт, розміром 20 сантиметрів (8 дюймів) завдовжки та 5 сантиметрів (2 дюйми) завширшки, є найбільшим зразком скам'янілих людських фекалій із коли-небудь знайдених. Аналіз калу показав, що його виробник харчувався переважно м'ясом і хлібом, а наявність кількох сотень яєць паразитів свідчить про те, що в ньому були кишкові гельмінти.
У 1991 році Ендрю Джонс, співробітник Йоркського археологічного фонду та палеокопролог, потрапив у міжнародні новини, коли визначив страхову вартість цього копроліту: «Це найцікавіший шматок екскрементів, який я коли-небудь бачив… По-своєму, він настільки ж незамінний, як коронні коштовності».Horwitz, Tony (9 September 1991). «Endangered Feces: Paleo-Scatologist Plumbs Old Privies — It May Not Be the Lost Ark, But Then, Andrew Isn't Exactly Indiana Jones». Wall Street Journal. p. A1.
Шари, що вкривали копроліт, були вологими та торф'янистими. Археологи також зберегли деревину, текстиль і шкіру з цього місця.
Музеєфікація Зразок був виставлений на огляд в Археологічному ресурсному центрі — інформаційно-освітньому центрі Йоркського археологічного фонду. У 2003 році копроліт розвалився на три частини після падіння під час демонстрації відвідувачам, після чого була проведена його реставрація. Із 2008 року він експонується в музеї Jorvik Viking Center.
Примітки
Література Jones, A (1983). «A Coprolite from 6–8 Pavement». In Hall, AR; Kenward, HK; Williams, D; Greig, JRA (eds.). Environment and living conditions at two Anglo-Scandinavian sites. York: Council of British Archaeology. pp. 225—229. ISBN 0-906780-30-6.