Брашов — табір інтернованих вояків Армії УНР у місті Брашов (Румунія) у 1920—1921 роках.
Створений на базі табору для військовополонених у листопаді–грудні 1920 року. Складався з двох частин — Казарми Варфоломея (Barăcile Bartolomeu, біля залізничної станції) та Фортеці (Cetățuia / Четецуя, у центрі міста).
Початкова кількість інтернованих — 461 особа, з них 391 належала до 2-ї запасної бригади 7-ї кулеметної дивізії Армії УНР.
Комендантом табору був полковник Моску, його ад'ютантом — капітан Пескару, представником інтернованих — Гнат Порохівський. Комендант фортеці — лейтенант Тісеску, у казармах Бартоломеу — сотник Середа.
У 1921 році, завдяки клопотанню української дипломатичної місії в Бухаресті, інтернованим виплачували 50 леїв місячної зарплати. Старшинам дозволялося виходити до міста.
У таборі виникло Товариство художників (поручник Степан Богданович, хорунжі Маковський та Дідов). Виходив часопис *"За ґратами"*.
Навесні 1921 року відбулося Шевченківське свято, а також кілька концертів хору.
До табору, окрім вояків Армії УНР, прибули інтерновані з загонів Сірка, Гулого-Гуленка, Нестора Махна. Для розвантаження табору козаків із сім'ями та цивільних українців перевели до табору Фегераш.
Навесні 1921 року в таборі помер хорунжий Гнат Гуменюк. Згодом покінчив життя самогубством сотник Михайло Бензель.
У червні 1921 року інтерновані взяли участь в урочистому відкритті пам'ятника на військовому кладовищі, на якому був присутній король Румунії Фердинанд І.
Восени 1921 року старшинам дозволили влаштовуватися на роботу за межами табору.
На початку листопада 1921 року табір переведено до села Хелкіу.
Див. також Інтернування
Джерела Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921—1924 рр.). — Київ — Філадельфія, 1997. — 187 с. Hnat Porohivski: asul ucrainean al Serviciului Special de Informaţii: publicaţii, documente, scrisori şi fotografii / editor: Vadim Guzun ; prefaţă: Olga Porohivska. — Cluj-Napoca: Argonaut, 2013. — 458 p. Băjenaru K. Cetatea Făgăraș — refugiu și adăpost pentru ruși, cazaci și ucraineni antibolșevici (1920—1923) // ACTA TERRAE FOGARASIENSIS V. — 2016. — P. 419—431.