папороть ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) paproć, paprotnik (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., nerecznica samcza, paprotnik samczy
(1.1)
(1.1) За народними віруваннями папороть цвіте тільки в ніч на Івана Купала. → Według wierzeń ludowych paproć kwitnie tylko w Noc Kupały.
(1.1) чолові́ча па́пороть • жіно́ча па́пороть • па́пороть лісова́ (1.2) папороть глисник • папороть глуха • папороть завойована • папороть корчава • папороть шовкова
(1.1) папоротник (1.2) дріоптерис чоловічий, щитник чоловічий, чоловіча папороть, блошник, брониця, глусник, зілля іванове, золотник, качедижник, маточник, орляк, панна баба, паперушина, папора, папорка, папорок, папоротина, папорота, папоротник, папоротянка, папороть глисник, папороть глуха, папороть завойована, папороть корчава, папороть лісова, папороть одностебла, папороть шовкова, папорох, папродь, перичка, сорокозуб
(1.1) росли́на (1.2) росли́на
папоротник папоротевий, папоротин