__TOC__ мовчати ()
czasownik niedokonany (1.1) milczeć wykrzyknik (2.1) cisza!
мовчаня мовчазный, мовчанливый мовчкы
мовчати ()
czasownik niedokonany (1.1) milczeć wykrzyknik (2.1) cisza!
мовчання , мовчанка , мовчок , мовчун , мовчунка , мовчальник , мовчуня , мовчазник , мовчазність , мовчазливість мовчкуватий, мовчущий, мовчазний, мовчазливий мовчки, мовчком, мовчазно, мовчазливо
порожня бочка гучить, а повна мовчить • мовчи – подумають, що ти розумний