вівця ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) owca (1.2) pokorny, lękliwy człowiek
(1.1-2)
(1.1-2) ове́чка, ягни́ця
(1.1) твари́на (1.2) люди́на
овеча , овечка , овечечка , овечина , овечатина , овечатник , вівчарня , вівчарювання , вівчар , вівчарик , вівчарство , вівчарка вівчарити , вівчарювати овечий, вівчарський
заблу́кана вівця́ / заблу́дла вівця́ / блу́дна вівця́ / приблу́дна вівця́ → zbłąkana owieczka • як вовки́ на вівцю́ / як голо́дні вовки́ на вівцю́ • як ци́ган у ві́вцях
<
(1.1) zobacz też: Indeks:Ukraiński - Ssaki