__TOC__ пан ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) pan, obszarnik, ziemianin (1.2) pan (członek klas uprzywilejowanych w przedrewolucyjnej Rosji) (1.3) pan (osoba mająca władzę wobec innych ludzi) (1.4) pan (w zwrotach: w przeszłości w stosunku do osób z wyższych klas, obecnie - w sytuacjach oficjalnych lub wobec obcokrajowców)
(1.1-4)
(1.4) паважаныя дамы і паны → szanowni państwo
(1.1) памешчык (1.4) спадар; васпан
(1.3) слуга
паншчына пані панскі, паншчынны
які пан, такі і будан
пан ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) pan, ziemianin, obszarnik (zwłaszcza na Ukrainie i w Polsce) (1.2) pan (o mężczyźnie z szacunkiem) (1.3) pan (o Polaku – w zależności od kontekstu z szacunkiem lub ironicznie) (1.4) przestępcze chlebMonika Bąk, Tatiana Kwiatkowska, System wartości i oceny na materiale odzieży i jedzenia w rosyjskim i polskim żargonie przestępczym, w: Лексика подстандарта, t. 2, Современные жаргоны и их описание, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, Katowice 2009, s. 115.
(1.1) помещик, барин (1.2) господин (1.3) пшек, полячишка, лях; поляк
пани панский
(1.1)
пан ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) pan
(1.1)
(1.1) Ста́рший пан ба́чить уночі́ на ву́лиці десятилі́тнього хло́пця. → Starszy pan widzi w nocy na ulicy dziesięcioletniego chłopca.
паночок , панище , панок , панюга , панота , панва , панійка , панія , паня , панятко , паненя , паненятко , панич , паничик , паниченько , панна , панночка , панянка , паняночка , панянство , панство , панщина , панщизна , панщанник , панщанин , панування пані панитися , паніти , паношитися , панувати панів, панський, паничів, паничівський, панноччин, панянський, пановитий, панщанний, панщинний, панщизняний, панівний, пануючий
або пан або пропав • Місяць - пан, а зорі - почет