трудівник ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) pracownik (1.2) pracuś
(1.2) трудяга, трудяка
труд , трудність , труднація , труднощі , труднота , трудар , трударка , трудовник , трудяга , трудяка трудівниця трудити , трудитися трудовий, трудний, трудненький, труднуватий, труднющий, трудовитий, трудівливий, трудящий, трудівничий, трудівницький, труджений трудно, трудненько, труднувато труд-, трудо-