радість ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) radość (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., miłek wiosenny
(1.1-2)
(1.1) радощі (1.2) гори́цвіт весня́ни́й, адоніс весняний, гориквіт, сердешник, стародубка, тирлич сонячний, жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, чорногірка
(1.2) росли́на
радощі , радісність , відрада , відрадонька , відрадощі , відрадість , відрадність радіти , радітися , радувати , радуватися рад, радий, радісний, радісінький, відрадісний, відрадний радше, радісно, відрадісно, відрадно
молодість — дурість, старість — не радість • нема радості в самотності