__TOC__ магніт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) magnes (1.2) magnes
магнітны
магніт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) magnes (1.2) magnes
магнітність , магнетизм , магнетизування , магнетизація , магнетит , магнетон , магнето , магнетизер , магнетизерство , намагнічування , намагнічення , намагніченість , розмагнічування , розмагнічення , розмагніченість магнітик магнітити , магнетизувати , намагнічувати , намагнічуватися , намагнітити , намагнітитися , розмагнічувати , розмагнічуватися , розмагнітити , розмагнітитися магнітний, магнетичний, магнетитовий, магнетизерський, намагнічений, намагнічувальний, розмагнічений, розмагнічувальний магнетично магніто-