старість ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) starość
(1.1) осінь життя
(1.1) дитинство, молодість
старик , стариган , старійшина , старіння старіти, старити старий старо
молодість — дурість, старість — не радість • молодість відходить — не прощається, а старість приходить — не вітається • молодість славна тілом, а старість ділом • треба змолоду кості гризти, щоб на старість м'ясо їсти • хто змолоду балує, той на старість старцює • як молодість лінива, то старість плачлива • чого замолоду навчишся, у старості як знайдеш