квітник ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) kwietnik
(1.1)
(1.1) квіточник
квіт , квітка , квітонька , квіття , квітчастість , квітистість , квітіння , квітнення , квітування , квітчання , квіточник , квітниця , квітництво , квіткарство , квіткар , квіткарка , квітникарство , квітникар , квітникарка , квітень квітничок квітнути , квітувати , квітчати , квітчатися квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий квітчасто, квітисто