ворожка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) wróżka (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., tasznik pospolity (1.3) W źródle określane jako „народна назва”., jastrun właściwy, złocień właściwy, jastrun wczesny
(1.2) гри́цики звича́йні, бордюжок, волокник гірки, гапка, гнидник, горобина кашка, горобинець, гречка куряча, гречка псяча, горобина очна, гречичка, дика гречка, зозульник, злодій, калитник, калиточник, кашка горобина, мішочник, сумочник, сухотник, ташечки, трава пастуша, ярутка (1.3) короли́ця звича́йна, білиця, білоголовник, голова Іванова, дівичник, дівочник, жабрей, золотоцвіт, золотник, іван-трава, каниця, королиця біла, королиця білоголова, королиця жінська, королівка, королька, корулька, крялька, крячка, купалка біла, маргаретка біла, маріяша лісова, маруна, мар'яна, невістка, невістолька, невісточка, невістулька, нив'яник, око волове, порадник добрий, правда, пупана біла, п'ятнак, ромен білий, сабур, серпник, сонечко, сонічник дикий, стоцвіт, тагун, тарсловиня, тарелка, тарелканя, тарілиць дикий, тарілка, тарілканя, тарілочка, топник білий, тярг, цвіт Іванів, цвіт романів, цюцьки
(1.2) росли́на (1.3) росли́на
ворожіння , ворожба , ворожбит , ворожбитка , ворожбитство вороженька ворожити ворожильний, ворожбитський