отруйниця ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) trucicielka (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., pokrzyk wilcza jagoda
(1.1) отрутниця, отруювачка (1.2) беладо́на звича́йна, вовчі ягоди, сонні ягоди, дівоча краса, красавка, сонник
(1.2) росли́на
отрута , отруя , отруйність , отрутність , отруйливість , отруювання , отруєння , отрутник , отрутниця , отруювач , отруювачка отруйник отруювати , отруюватися , отруїти , отруїтися отруйний, отрутний, отруйливий отруйно, отрутно, отруйливо