копито кінське ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
fraza rzeczownikowa, rodzaj nijaki (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., kopytnik pospolity
(1.1) копитняк європейський, підлистень, врагута, волосняк, карачник, копита кінські, копитці, копитник, копитень, копитки, кописник, копитан, копитель, копитень звичайний, копитень кінський, копитець, копитин, копитиця, копитниця, копиток, копитняк, коптик, ладанка, підгорішник, підкопитник, підолишник, підлесник, підлужник, подолежник лісний, покітник, скопитця, стародуб
(1.1) росли́на