бородавник ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., glistnik jaskółcze ziele (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., mniszek pospolity, mniszek lekarski
(1.1) чистоті́л вели́кий, ластовинне зілля, сіре зілля, гладушник, зимозелень, ластовинник, печіночник, стародуб, чистівник (1.2) кульба́ба ліка́рська, литючки, молочай, подорожник, припутник, сліпота, куряча сліпота, баба, бабаки, бабки, бабакуля, бабакуль, баранки, баранчики, вовчий зуб, вірність мужська, гуменник, гуменце, дідики, дикий молочай, жабник, жовтушка, зуб вовчий, козачки, кульбаба звичайна, кульбаха, купава, купала, летучки, листочки, любов хлопців, маїк, маївка, май, майка, мелайниця, молоч дикий, малайниця, молод городовий, молочай дикий, молочко, молочник, молошник, одуванчик, омеланка, падиволос, паук, пліщивець, подойнички, помпава, попава, прищавник, пувка, пухлянки, солдатки, скултба, сліпак, сталість дівоча, тютя сліпа, чичник, чічник, чічик
(1.1) росли́на (1.2) росли́на