молодик ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) młodzik, młodzieniec, kawaler (1.2) młody księżyc
(1.1) (1.2)
(1.1) Але́ями, помі́ж квіту́чих кущі́в бузку́ й пала́ючих черво́ними тюльпа́нами клумб походжа́ла наря́дна пу́бліка — да́ми під мере́живними (щоб запобі́гти ластови́нню) парасо́льками, бо́нни з ді́тьми в матро́ських костю́мчиках, молодики́ із зну́дженим ви́глядом, вбра́ні в мо́дні шевйо́тові сюртуки́ або́ в коро́ткі на англі́йський зразо́к піджаки́. → Alejami, pośród kwitnących krzewów bzu i pałających czerwonymi tulipanami klombów, przechadzało się szykowne towarzystwo — damy pod koronkowymi parasolkami (żeby zapobiec piegom), bony z dziećmi w marynarskich ubrankach, młodzieńcy o znudzonym wyglądzie ubrani w modne szewiotowe surduty albo w krótkie na angielską modłę marynarki.
(1.2) півмі́сяць, серп
молодість , молодь , молодник , молодий , молода молоденький, молодесенький, молодий, молодіжний молодити, молодшати молодо